Закон і Бізнес


Пленум ВС вирішив, що суддям не на часі вимагати через КС більшої винагороди


Дмитро Луспеник представив два проекти постанови Пленуму, хоча прямо не висловився на підтримку якогось з них.

24.11.2023 13:16
4527

Із двох варіантів реагування на звернення судів адміністративної юрисдикції щодо заморожених суддівських окладів Пленум ВС обрав перший: закон втратив чинність, та й питання — не на часі.


Таке рішення ухвалив Пленуму ВС, відмовши у зверненні до Конституційного Суду з поданням щодо застосування до розрахунку суддівської винагороди спеціального розміру прожиткового мінімуму, повідомляє «Закон і Бізнес».

Як нагадав доповідач, секретар Пленуму ВС Дмитро Луспеник, з 2021 року до Верховного Суду надходили звернення судів адміністративної юрисдикції, органів суддівського самоврядування щодо необхідності звернення до КС щодо неконституційності урядового нововведення та запровадження «розрахункової величини» для визначення посадових окладів суддів замість прожиткового мінімуму.

Зокрема, як повідомляв «ЗіБ», таке питання порушувалося делегатами XVIII з’їзду суддів. Але спочатку ковід, а потім війна стали на заваді його розгляду. Напевне, не в останню чергу на таке зволікання вплинила й позиція попередніх очільників ВС, які вважали, що це питання — не на часі. Адже потребуватиме додаткових витрат для державного бюджету, в якого є і були більш нагальні видатки.

Також Д.Луспеник нагадав, що Пленум ВС мав дочекатися завершення судового оскарження у спорах про застосування нових положень закону. «На сьогодні є 5 рішень судів адміністративної юрисдикції, що пройли різну процедуру оскарження», — повідомив Д.Дуспеник.

До речі, під час обговорення порядку денного пролунала пропозиція додатково обговорити це питання. Утім, як зазначив доповідач, це питання узгоджувалося, починаючи з 2021 року. «Що ще нам узгоджувати? Як на мене, це не є підставою для того, аби не розглядати це питання», — зауважив Д.Луспеник.

Він представив два проекти постанови Пленуму ВС з цього питання, зазначивши, що до обох є зауваження. Тим не менш, ст.130 Конституції покладає на державу обов’язок забезпечити фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. Водночас розмір суддівської винагороди встановлюється законом про судоустрій. А в ньому прямо зазначено, що базовий розмір окладу судді визначається кратним до прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня поточного року.

Натомість абз.5 ст.7 закону «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 №1082-ІХ був запроваджений окремий прожитковий мінімум виключно для суддів — 2102 грн., а не 2270 грн. як для інших.

Утім, як відомо, закон про державний бюджет утрачає чинність із завершення бюджетного року. Тож перший проект постанови Пленуму ВС передбачає відмову в зверненні з таким поданням через втрату чинності законом №1082-ІХ. У той час як другий проект передбачає направлення такого подання до КС, оскільки суди продовжують застосовувати згадані положення під час розгляду справ.

«Зазначене питання є надзвичайно важливим як для суддів, так і з огляду на ситуацію в державі, пов’язану з війною. Хочеш чи не хочеш, але ми не можемо цього не враховувати», — наголосив Д.Луспеник.

«Будь-яке питання має бути розглянуте Пленумом своєчасно. І я не сприймаю наведені пояснення. Говорити про провину колишніх керівників, мабуть, — некоректно. То чому ви, як секретар Пленуму не вносили їх на розгляд? І чи є ще якісь звернення, які дотепер не вносяться на розгляд Пленуму?» — поцікався Олександр Прокопенко.

«Такі питання на Пленум виносить виключно Голова ВС. У мене на столі є три проекти постанов з цього приводу, але вони не були внесені, а одного разу ми його зняли з розгляду. Наразі у нас є ще два звернення від судів адміністративної юрисдикції, і, сподіваюсь, ми їх розглянемо найближчим часом», — поінформував Д.Луспеник.

«Яка кількість справ перебуває на розгляді судів усіх інстанцій з цього приводу? Як мені відомо, у ВС таких справ — 54, і вже є 14 рішень по суті», — запитала Раїса Ханова.

«Такої статистики немає», — відповів секретар Пленуму ВС.

Секретар судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян КАС Жанна Мельник-Томенко зауважила, що відповідно до ст.8 закону «Про Конституційний Суд України» КС може дати висновок щодо спірної норми, враховуючи, що вона продовжує застосовуватись до правовідносин, що виникли під час його чинності. Тим більше, що є справи, які стосуються щодо аналогічних положень наступних законів про держбюджет.

Своєю чергою, Альберт Єзеров зазначив, що «це питання не грошей, а принципу». Адже парламент, приймаючи такі положення, має діяти відповідно до Конституції.

Натомість голова Касаційного цивільного суду Борис Гулько наголосив: «Звернення суддів з таким питанням під час війни є неправильним. І я звертаюсь до суддів, які ще не звернулися з такими позовами, — припиніть такі звернення! Ви що — соціально незахищені чи комусь не вистачає заробітної плати?».

Урешті-решт, 82 члени Пленуму ВС вирішили, що «немає обґрунтованих підстав» для звернення до Конституційного Суду з поданням щодо абз.5 ст.7 закону №1082-ІХ. Враховуючи, що таку практику продовжено і в законі про держбюджет на 2024 рік, оклади суддів залишатимуться «замороженими» принаймні до закінчення війни.

Закон і Бізнес