Кому належать майданчики для збору сміття багатоквартирного будинку, пояснив ВС
Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Контейнерні майданчики для збору побутових відходів, розташовані на прибудинкових територіях, належать до елементів благоустрою та є спільним майном співвласників багатоквартирного будинку.
На це звернув увагу Касаційний господарський суд, скасовуючи постанову апеляційного суду та залишаючи в силі рішення суду першої інстанції у справі №908/1866/22, інформує «Закон і Бізнес».
ОСББ звернулося до суду з позовом про визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування, що закріпив прибудинковий контейнерний майданчик для твердих побутових відходів за комунальним підприємством на праві господарського відання, яке згодом прийняло рішення про його передачу в оренду. Оскільки зазначене майно перебуває на прибудинковій території, ОСББ вважало його спільним майном багатоквартирного будинку.
Суд першої інстанції задовольнив позов, а апеляційний суд — відмовив у його задоволенні.
Своєю чергою КГС зазначив, що існує презумпція належності цих об’єктів благоустрою власникам будинків навіть без складення актів приймання-передачі щодо них, а обов’язок стосовно спростування такої презумпції покладається саме на орган місцевого самоврядування. Цей орган має довести, що зазначений об’єкт є елементом благоустрою (спорудою), який забезпечує не тільки конкретне ОСББ, а й інших осіб наприклад, у рамках організації системи управління відходами (поводження з ними), не перебуває на його прибудинковій території тощо.
Оскільки відповідач розпорядився спільним майном мешканців багатоквартирного будинку, КГС констатував, що госпсуд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність підстав для визнання цього рішення недійсним. Адже особливість правового статусу цих споруд є те, що вони є спільною сумісною власністю власників квартир у багатоквартирному будинкувідповідно до прямої норми закону і підтвердження права власності не потребує здійснення співвласниками будь-яких додаткових дій, що виключає набуття будь-якою іншою особою права власності на такі споруди.
Водночас КГС не погодився з посиланням апеляційного суду на відсутність у ОСББ документів, що підтверджують право власності або право постійного користування земельною ділянкою, на якій розміщений спірний контейнерний майданчик.
Оскільки держава не виконала свій обов’язок, передбачений ч.2 ст.42 ЗК, щодо запровадження внутрішньої процедури передачі ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, співвласникам цього будинку, то негативні наслідки такої бездіяльності мають покладатися саме на державу, а не на відповідних суб’єктів, зокрема позивача. Йому за провину не може ставитися відсутність затвердженого Кабінетом Міністрів порядку безоплатної передачі земельної ділянки у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку.
При цьому реєстрація права власності хоча і є необхідною умовою, з якою закон пов’язує виникнення речових прав на нерухоме майно, однак реєстраційні дії похідні від юридичних фактів, на підставі яких виникають, припиняються чи переходять речові права. Тобто сама по собі державна реєстрація не є способом набуття права власності.