Уже невдовзі Вища рада правосуддя відновить розгляд дисциплінарних скарг стосовно суддів. Які ж процедури та гарантії застосовуються під час аналогічних провадженнях в інших країнах Європи?
На допомогу ВРП проект ЄС «Право-Justice» підготував аналітичний звіт «Європейські стандарти дисциплінарного провадження щодо судді», інформує «Закон і Бізнес».
Він містить огляд загального порядку та основних особливостей здійснення дисциплінарного провадження на прикладі таких країн, як Німеччина, Англія та Вельс, Швеція, Молдова, Нідерланди та Литва.
Так, наприклад, у Німеччині відсутній спеціалізований орган на кшталт ВРП, що мав би повноваження щодо забезпечення суддівської незалежності і здійснення дисциплінарної функції. Тож нагляд здійснюється головами судів, а також для вищих інстанцій — компетентними міністерствами (як правило, це міністерства юстиції).
Крім того, у законодавстві Німеччини відсутній вичерпний чи навіть приблизний перелік можливих дисциплінарних проступків суддів. Підставами для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності можуть слугувати недотримання обов’язку поводитися на посаді та поза нею таким чином, щоб не ставити під загрозу довіру до його вірності Конституції та його незалежності. Крім того, від судді вимагається виконувати службові обов’язки неупереджено та безсторонньо, а також враховувати суспільне благо.
Водночас передбачено, що до суддів можуть застосовуватися такі самі дисциплінарні стягнення як і до інших державних службовців: догана, штраф, зменшення заробітної плати, пониження на посаді, звільнення зі служби (до федеральних — тільки догана, штраф та звільнення).
Для звільнення судді в порядку спеціальної процедури — імпічменту —потрібно зібрати 2/3 голосів Бундестагу чи парламенту землі, які повинні підтримати відповідну заяву. А власне рішення про звільнення з посади в порядку імпічменту приймає Федеральний конституційний суд.
У Німеччині можливе подання анонімних скарг проти суддів, однак право ініціювати формальне дисциплінарне провадження мають лише голова суду чи міністерства юстиції. Дисциплінарне повноваження здійснюються головами судів або спеціальними службовими судами земель і спеціальним сенатом (Службовий суд федерації), створеним у межах Федерального верховного суду.
Прикметно, що рішення у дисциплінарній справі в Німеччині не публікується. А в Нідерландах справу розглядає Верховний суд на закритому засіданні. У Швеції, Молдові, Литві, Нідерландах рішення у дисциплінарних справах публікуються. У Литві публікуються також окремі думки членів Суду честі.
Майже в усіх проаналізованих країнах рішення дисциплінарних органів можна оскаржити до суду. Виняток — Нідерланди, де дисциплінарну справу розглядає Верховний Суд, і Німеччина, де Службовий суд федерації розглядає справи щодо федеральних суддів. Рішення цих судів не можна оскаржити.