Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Позивачу не може бути відмовлено у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування.
На це звернув увагу Касаційний господарський суд, залишаючи в силі рішення апеляційної інстанції у справі №910/1748/22, інформує «Закон і Бізнес».
Особа, яка володіє 25% частки в статутному капіталі ТОВ, подав позов про визнання недійсними рішень загальних зборів та скасування проведеної на їх підставі державної реєстрації змін відомостей про товариство. Адже його не було належно та своєчасно повідомлено про скликання загальних зборів.
Суд першої інстанції в позові відмовив повністю. Апеляційний госпсуд скасував це рішення і ухвалив нове — про задоволення позову.
КГС погодився із таким висновком, зазначивши, що позивача як учасника товариства, який перебував на посаді директора, не було належним чином повідомлено про проведення загальних зборів учасників товариства із зазначенням порядку денного, чим порушено право позивача на участь у таких зборах.
Колегія суддів КГС зауважила, що участь позивача у загальних зборах не обмежується виключно голосуванням з питань порядку денного. Голосуванню передують обговорення питань порядку денного, внесення обґрунтованих пропозицій щодо порядку денного, виступи учасників, що за певних обставин можуть істотно вплинути на загальний хід голосування та змінити його результати порівняно з тими, які мали місце за відсутності неповідомленого учасника.
Крім цієї справи, в огляд практики КГС за липень 2023 року увійшли й низка інших. Зокрема, у постановах у справах про банкрутство сформульовано правові висновки щодо:
обставин для покладення у справі про банкрутство юридичної особи солідарної відповідальності в разі множинності її суб’єктів;
кола суб’єктів солідарної відповідальності за правилами ч.6 ст.34 КзПБ в разі зміни керівництва боржника.
У постановах у справах щодо корпоративних спорів та корпоративних прав містяться висновки, зокрема, про наявність підстав для зменшення розміру судового збору та/або відстрочення його сплати за подання позову міноритарним акціонером товариства у спорі, пов’язаному з процедурою примусового викупу його акцій (сквіз-аут).
А у постановах у справах, що виникають із правочинів, зокрема договорів, викладено правовий висновок щодо невиконання орендарем, звільненим від сплати орендних платежів на час воєнного стану, додаткової умови договору оренди про внесення наперед орендних платежів не менш ніж за 6 місяців.
Крім того, ОП КГС зробила висновок про те, що поняття «арбітражна угода» та «угода про передачу спору на вирішення іншої держави» не є тотожними і укладення кожної з них має різні правові наслідки.