В якому розмірі стягується з працівника завдана матеріальна шкода — огляд КЦС
Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Нестача матеріальних цінностей, встановлена за результатами службового розслідування, у розмірі, що не перевищує середньомісячного заробітку, є прямою дійсною шкодою.
На це звернув увагу Касаційний цивільний суд, залишаючи без змін попередні рішення у справі №524/466/17, інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі під час оформлення обхідного листа звільненим працівником встановлено факт відсутності матеріальних цінностей (ноутбука Hewlett Packard Compaq), отриманих останнім для користування в роботі. Встановлено факт самовільного винесення працівником матеріальних цінностей підприємства та порушення ним пропускного режиму в приміщеннях Центру державного земельного кадастру.
Суди встановили, що тим самим підприємству завдано пряму дійсну шкоду в сумі 4200 грн, яка не перевищувала розміру середньомісячного заробітку працівника. Отже, як зазначив КЦС, дійшли обґрунтованого висновку про правомірність відрахування із заробітної плати позивача вартості втраченого ноутбука, що узгоджується із положеннями стст.130, 132, 136 КЗпП.
Крім цієї справи, в огляд практики КЦС у справах про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної працівником підприємству, установі, організації, ввійшли низка інших. Зокрема, наведені правові позиції щодо:
працівників, які підлягають/ не підлягають матеріальній відповідальності на підставі договору про повну матеріальну відповідальність;
притягнення до матеріальної відповідальності службової особи, винної в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу;
відшкодування матеріальної шкоди, завданої діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку;
притягнення працівників до колективної (бригадної) матеріальної відповідальності в разі порушення порядку її встановлення.
Зокрема, зазначено, що водій не належить до категорії працівників, з якими відповідно до закону укладається договір про повну матеріальну відповідальність, а отже, він не підлягає матеріальній відповідальності у повному розмірі заподіяної шкоди відповідно до п.1 ч.1 ст.134 КЗпП (справа №264/2076/17).
В іншій справі (№542/1327/16-ц) констатовано, що неналежне виконання ювеліром-модельєром посадових обов’язків щодо зберігання наданих йому для використання у процесі виробництва дорогоцінних металів, що призвело до заподіяння матеріальної шкоди, зокрема нестачі золота, є підставою для притягнення до повної матеріальної відповідальності у встановленому законом порядку.
Натомість солідарна матеріальна відповідальність застосовується лише за умови, якщо судом встановлено, що шкода підприємству, установі, організації заподіяна спільними умисними діями кількох працівників або працівника та інших осіб (справа №287/354/14-ц).