Закон і Бізнес


Як вручати документи стороні за кордоном — огляд КГС


Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.

26.09.2023 14:02
1435

Якщо документ вручений не у порядку, визначеному міжнародним договором, то сторона, яка його отримала, завжди може стверджувати, що вона не була повідомлена належним чином про судовий розгляд, не отримала ухвалу чи рішення суду.


Про це нагадав Касаційний господарський суд у постановах від 29.04.2022 у справі №905/830/21 та від 15.05.2023 у справі №914/86/22, інформує «Закон і Бізнес»

Як нагадав КГС, згідно з ч.1 ст.371 ГПК судове доручення про вручення документів громадянину України, який проживає на території іноземної держави, може бути виконано працівниками дипломатичного представництва чи консульської установи України у відповідній державі. Такі документи особа отримує добровільно.

Якщо суд, керуючись національним законодавством, певними міркуваннями та доводами, не дотримається встановленого Конвенцією формального порядку повідомлення всіх відповідачів, це може призвести до неможливості визнання та примусового виконання рішення суду за кордоном (у країні місцезнаходження відповідача чи його майна).

Вручення судового документу іноземній фізичній чи юридичній особі поза спеціальним порядком, встановленим міжнародним договором, може розглядатися як неповага суду до суверенітету іноземної держави.

В огляді практики КГС щодо вручення за кордоном документів у господарських справах наведені, зокрема, правові позиції щодо:

принципу, за яким суд обирає канал вручення документів у тому разі, коли основний та альтернативний канали, передбачені Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року, є рівнозначними;

вибору судом процедури вручення в разі, якщо у відносинах України з іноземною державою діють одночасно і двосторонній, і багатосторонній міжнародні договори та в жодному з них не встановлено пріоритету застосування одного з них щодо тих самих питань;

вимог про переклад судових документів.

Також наведена актуальна інформація про ратифікацію/ приєднання державами до конвенції, висловлення заперечень щодо передбачених нею каналів передачі, а також про наявність укладених між Україною та іншими державами двосторонніх договорів про правову допомогу в цивільних чи комерційних (господарських) справах.

Окрім цього, огляд містить стислі висновки стосовно каналів вручення документів у господарських справах на території кожної з держав без урахування обставин певної судової справи.

Закон і Бізнес