Чи переривається строк пред’явлення вимоги до поручителя — ВП ВС
Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Ані ст.559, ані будь-які інші норми ЦК не містять положень про можливість поновлення, зупинення чи переривання строку звернення з вимогами до поручителя.
На це звернула увагу Велика палата Верховного Суду, залишаючи в силі постанову апеляційної інстанції у справі №2-1268/11, інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі в серпні 2009 року банк уперше звернувся до суду з позовом, в якому просив солідарно стягнути з позичальника та двох поручителів заборгованість за кредитним договором. Суд першої інстанції направив справу за підсудністю до іншого суду, який у жовтні 2010 року повернув позовну заяву для подання до належного суду — того ж самого, до якого був поданий позов. В лютому 2011 року банк повторно звернувся з позовом про стягнення кредитної заборгованості до належного суду.
Суд першої інстанції позов задовольнив. Проте апеляційний суд скасував це рішення в частині стягнення заборгованості з поручителів, зазначивши, що підлягають застосуванню норми ч.4 ст.559 ЦК (у редакції, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції) про припинення поруки, якщо кредитор протягом 6 місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя. Оскільки вказаний шестимісячний строк належить до преклюзивних, а банк не подав відповідного позову до поручителів у межах цього строку, порука вважається припиненою і в стягненні коштів з поручителів слід відмовити.
Водночас банк у касаційній скарзі зазначав, що звертався до суду з позовом у межах 6-місячного строку, проте цей позов було надіслано за підсудністю до іншого суду, а останній повернув його позивачеві. Тобто, на думку заявника, строк на пред’явлення вимог до поручителів не пропущений через його переривання.
Проте ВП ВС погодилася з висновками суду апеляційної інстанції і вказала, що звернення з позовом спочатку в один суд першої інстанції, а потім направлення справи за підсудністю в інший не може бути підставою для переривання строку, передбаченого ч.4 ст.559 ЦК, який є преклюзивним. Адже провадження у вказаній справі закінчене постановленням ухвали про повернення позовної заяви позивачу. Таке звернення не є вимогою до поручителя у цій справі в розумінні ч.4 ст.559 ЦК.