Аби справа потрапила до Великої палати, потрібно буде відшукати протилежні позиції касаційних судів у подібних правовідносинах.
Замість того, аби «стабілізувати» правозастосування, з часом Велика палата стала своєрідним «судом у суді», формуючи судову практику на власний розсуд і не оглядаючись на позицію касаційних судів.
Аби повернути діяльність ВП у належне русло, нардеп Сергій Власенко зареєстрував проект «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких інших законодавчих актів України щодо удосконалення діяльності Великої палати Верховного Суду» (№9643), повідомляє «Закон і Бізнес».
Так, за проектом, склад ВП скорочується до 14 суддів: по 3 призначають збори касаційних судів, а секретаря ВП і Голову ВС — Пленум. При цьому збори можуть достроково відкликати суддю, обраного до ВП.
Проте, на відміну від нинішнього порядку, судді ВП ВС продовжуватимуть працювати у своєму касаційному суді, а на засідання Великої палати збиратимуться час від часу — у разі потреби. Адже суттєво скорочуються підстави розгляду справ ВП ВС:
якщо наявні різні правові позиції касаційних судів, викладені в їх постановах, щодо застосування закону з одних і тих самих правовідносин;
як суд апеляційної інстанції у справах, розглянутих ВС як судом першої інстанції;
для вирішення питання юрисдикційності спорів.
При цьому, обмежуються випадки, коли справа може бути передана на розгляд ВП: якщо колегія або палата касаційного суду дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики. Також за ВП залишиться розгляд спорів щодо порушення правил предметної чи суб’єктної юрисдикції.
В усіх інших випадках касаційні суди повинні самостійно вирішувати, яка правова позиція є вірною у подібних правовідносинах.