Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Якщо захисника, з яким засуджений уклав договір про надання правової допомоги, мобілізовано до лав ЗСУ, то це не є підставою для зупинення судового провадження на підставі ст. 335 КПК.
На це звернув увагу Касаційний кримінальний суд у справі №748/479/20, інформує «Закон і Бізнес».
Він зазначив, що ст. 335 КПК передбачає зупинення судового провадження лише у випадках, коли для проходження військової служби під час мобілізації був призваний виключно обвинувачений. Тож у цій справі апеляційний суд не порушив право на захист засудженого у разі призначення захисника із центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, якщо участь захисника під час апеляційного розгляду визнана обов’язковою. Крім того, суд роз’яснив засудженому його право укласти договір про надання правової допомоги з іншим захисником, однак засуджений цим правом не скористався.
В іншій справі (№756/15676/21) ККС зауважив: «Якщо під час апеляційного перегляду кримінального провадження, в якому участь захисника необов’язкова, було припинено право на зайняття адвокатською діяльністю адвоката, який здійснював захист обвинуваченої особи, однак обвинувачений, який не є суб'єктом права на безоплатну вторинну правову допомогу, не звернувся до суду про надання йому такої допомоги, то непризначення обвинуваченому апеляційним судом захисника з центру надання безоплатної вторинної правової допомоги не є порушенням права на захист».
Крім цих позицій, в огляд практики ККС за І півріччя 2023 року ввійшли низка інших, які систематизовано за назвами розділів Кримінального та Кримінального процесуального кодексів.
Так, наприклад, щодо права на захист, ККС зазначив, що «малограмотність чи неграмотність підозрюваного, обвинуваченого не є підставою для визнання обов’язковою участь захисника у кримінальному провадженні. Відсутність у підозрюваного, обвинуваченого належної освіти сама по собі не є підставою для обов’язкової участі захисника у кримінальному провадженні» (справа №487/5207/17).
Стосовно недопустимості доказів, ККС констатував, що несвоєчасне підписання спеціалістом протоколу огляду місця події не є підставою для визнання цього протоколу недопустимим доказом, якщо сторона захисту не ставить під сумнів інформацію, відображену в цьому протоколі (справа №520/2703/17).
В частині сприйняття показань зауважено: якщо суд першої інстанції безпосередньо допитав свідка та під час ухвалення обвинувального вироку послався на отримані показання як на докази, дослідивши при цьому звіт про результати використання поліграфа, то це не є порушенням вимог кримінального процесуального законодавства (справа №183/3452/19).