Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
На законодавчому рівні та у судовій практиці відсутні чіткі критерії визначення понять «правоохоронний орган» та «працівник правоохоронного органу», що вкрай негативно впливає на реалізацію принципу правової визначеності.
Із таким висновком Касаційного кримінального суду погодилася Велика палата ВС, приймаючи до розгляду справу №633/195/17, повідомляє «Закон і Бізнес».
Вироком суду особу визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК, та призначено покарання у виді громадських робіт на строк 100 год. На підставі п.1 ч.1 ст.49, ч.5 ст.74 КК особу звільнено від призначеного покарання у зв’язку із закінченням строків давності.
Під час касаційного перегляду, як зазначив ККС, основним питанням було визначення чи відноситься Державна служба з надзвичайних ситуацій України до правоохоронного органу і чи є засуджений працівником такого органу.
Колегія суддів ККС підкреслила, що проблема визначення понять «правоохоронний орган» і «працівник правоохоронного органу» є значно ширшою, оскільки за відсутності чіткого законодавчого врегулювання аналогічні питання постають і стосовно інших органів державної влади. Водночас, відсутність однозначного законодавчого визначення «правоохоронні органи» позбавляє особу можливості передбачити правові наслідки власних вчинків.
Визначення поняття «правоохоронні органи», наведене у ч.1 ст.2 закону «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» та ст.1 закону «Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами», через вказівку на здійснення ними правозастосовних або правоохоронних функцій, не є коректним. Адже правозастосовні функції включають у себе правоохоронні, проте не вичерпуються ними.
Погоджуючись з цим, ВП ВС прийняла до розгляду цю справу та призначила слухання на 30 серпня.