Оскарження перевірок та спори про батьківство — огляд ЄСПЛ
Відмова в судовому перегляді скарг на дії органу антимонопольного контролю свідчила про відсутність ефективних гарантій проти свавілля та зловживань під час перевірок.
На це звернув увагу Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Uab Kesko Senukai Lithuania v. Lithuania», інформує «Закон і Бізнес».
Йшлося про можливість оскаржити дії Ради з питань конкуренції, вчинені під час перевірки офісу компанії, та подальшу відмову цього органу розглянути скаргу на ці дії. Зокрема йшлося про прибуття працівників цього органу до офісу в супроводі поліції і без негайного пояснення своєї мети; у протоколі не зазначалося про участь поліції в проведенні перевірки; інспектори перешкоджали персоналу здійснювати телефонні дзвінки, або змушували їх використовувати гучномовець; було скопійовано та вилучено невибірково значну кількість документів без з’ясування їх значення для розслідування тощо.
Національні суди відмовили в розгляді скарги, аргументувавши це тим, що рішення про відхилення скарги компанії не мало правових наслідків, тому не могло бути предметом адміністративної справи. Суди вважали, що правові наслідки могли настати лише за умови завершення розслідування й ухвалення остаточного рішення у справі про встановлення фіксованих цін компанією-заявником, у межах якого відбулася перевірка її офісу.
Як констатував ЄСПЛ, литовське законодавство передбачає низку процесуальний гарантій щодо того, як слід проводити такі перевірки. Втім, компанія-заявник не заперечувала якості національної законодавчої бази, а стверджувала, що Рада з питань конкуренції вийшла за межі своїх повноважень, вилучивши досить значний обсяг інформації та обмеживши права її персоналу. Ці скарги в жодному разі не можна вважати необґрунтованими.
Тож, зрештою, ЄСПЛ констатував порушення ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і присудив компенсувати компанії понад 26,5 тис. євро судових витрат.
Крім цього рішення, в огляд практики ЄСПЛ за квітень 2023 року увійшов, серед іншого, консультативний висновок, наданий за процедурою, передбаченою Протоколом № 16 до конвенції.
Так, Верховний суд Фінляндії звернувся до ЄСПЛ із запитом про тлумачення обсягу права біологічних батька/ матері у світлі стст.6 та 8 конвенції в контексті розгляду справи національними судами щодо надання дозволу на усиновлення повнолітньої особи іншою особою.
У своєму висновку ЄСПЛ, окрім іншого, зазначив, що оскільки судові процедури щодо усиновлення повнолітньої особи можуть розглядатися як такі, що впливають на приватне життя біологічних батьків, таким особам має бути надана можливість бути почутими, а наведені ними аргументи особа, яка ухвалює рішення, повинна належним чином узяти до уваги. Проте підхід, передбачений національним законодавством Фінляндії, згідно з яким у справах про усиновлення повнолітніх осіб біологічні батьки не мають права виступати сторонами або оскаржити таке рішення до вищої інстанції, перебуває в межах розсуду держав – учасниць конвенції.