Закон і Бізнес


Суддів закликали не боятися висловлюватися, але бути обережними — конференція


Натисність на зображення, аби підписатися на телеграм-канал «ЗіБ» та знати більше про новини судової системи.

14.06.2023 17:04
1459

Давно минули часи, коли судді боялися висловлюватися щодо певних речей. Нині судді спілкуються із журналістами й активно беруть участь у заходах. Проте іноді деякі висловлювання шкодять авторитету правосуддя.


На цьому наголосив Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко, звертаючись до учасників конференції, інформує «Закон і Бізнес».

«Зокрема, ідеться про випадки, коли в соцмережах судді оприлюднювали інформацію та влаштовували дискусію про ще не ухвалені рішення. Тому всім нам треба дотримуватися певних правил у спілкуванні й обміні інформацією», — додав С.Кравченко.

Він підкреслив, що оскільки інформація пронизує людське життя повсякчас, це має спонукати бути обережними як при її сприйнятті, так і при її передачі. Варто пам’ятати про міру, гігієну та джерело інформації.

Водночас, попри війну свобода слова залишається фундаментальною цінністю. А обмеження, які маємо сьогодні, застосовуються відповідно до ст.10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Чи можуть судді коментувати справи? На цьому питанні зосередився суддя Касаційного господарського суду Єгор Краснов. Він пояснив, що в Кодексі суддівської етики є положення, яке не дозволяє судді коментувати справи.

«На мою думку, ми маємо бути дуже обережні під час обговорення рішень наших колег, особливо якщо ці рішення ще не переглянуті в апеляційному й касаційному порядку. Відповідно до висновку КРЄС №25 (2022) про свободу вираження поглядів суддів, який є дороговказом для суддів у тому, які параметри слід враховувати, коли вони користуються своїм правом на свободу вираження поглядів, навіть тон і контекст заяви щодо певної справи сторони можуть розглядати як упередженість судді. Судді можуть обговорювати рішення лише під час наукової дискусії або, наприклад, для пояснення позиції суду касаційної інстанції», — переконаний Є.Краснов.

Він також закликав утримуватися від участі в публічних дебатах, якщо вони мають політичний характер. Також важливо знайти розумний баланс між ступенем участі суддів у публічних дебатах і необхідністю того, щоб судді були незалежними й безсторонніми під час виконання своїх обов’язків.

Про межі активності суддів у публічних і соціальних медіа розповіла його колега Олена Кібенко. За її словами, заборони суддям користуватися соціальними мережами немає, а за певних обставин судді навіть зобов’язані комунікувати із суспільством через ЗМІ та соціальні мережі, зокрема коли виникає загроза демократії і верховенству права. Проте ефективна комунікація в соцмережах передбачає оцінку всіх можливих ризиків, серед іншого спричинених випадковими діями через недосвідченість користувача соціальної мережі.

«Усе, що з’являється, наприклад, на Фейсбук-сторінці судді, громадськість автоматично асоціює із судом загалом. Тому будь-яка дія, допис або коментар судді в соціальних мережах мають бути виваженими, щоб не підірвати репутацію судової системи», — зазначила вона. До того ж, дописи судді в соцмережах можуть стати підставою для відводу або негативно вплинути на професійну кар’єру судді. 

Учасники конференції, окрім цього, обговорили ідею створення платформи для обміну думками щодо свободи вираження поглядів суддів, у тому числі в контексті висновку КРЄС № 25 (2022), конкретні кроки щодо імплементації рекомендацій цього Висновку й роль суддівських асоціацій у демократичній правовій державі в аспекті зміцнення незалежності судової влади та просування найвищих професійних і етичних стандартів суддів.

Захід організовано спільно проектом ЄС «Право-Justice», відділом програм співробітництва Ради Європи в рамках проекту «Забезпечення ефективної реалізації права на справедливий суд (ст. 6 ЄКПЛ) в Україні» та Радою суддів України.

Закон і Бізнес