Як стягнути гроші за оренду землі, аліменти та інші витрати — огляд КЦС
Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Відносини з фактичного користування земельною ділянкою без договору оренди та недоотримання її власником коштів за безпідставне користування землею є за своїм змістом кондикційними.
На це звернув увагу Касаційний цивільний суд, скасовуючи постанову апеляційної інстанції у справі №357/8975/20, інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі власник вимагав стягнення шкоди за безпідставне користування ТОВ земельною ділянкою. Як з’ясували суди, від його імені додаткову угоду до договору оренди підписала інша особа.
Суд першої інстанції в позові відмовив, пославшись на те, що додаткова угода не не була визнана недійсною у судовому порядку. В апеляційній інстанції зауважили, що позивач не довів розмір збитків, завданих відповідачем, який без достатньої правової підстави зберігав у себе майно позивача.
Своєю чергою КЦС зазначив, що положення ч.1 ст.1212 ЦК звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов’язальних (договірних) відносинах, отримане однією із сторін у зобов’язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого отримання.
Для кондикційних зобов’язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (стст.1212—1214 ЦК). У даному випадку діє презумпція завдавача шкоди, за якої позивач має право вимагати відшкодування шкоди за безпідставне користування земельною ділянкою, а відповідач у випадку його незгоди з розміром шкоди, визначеним позивачем, має право доводити менший розмір шкоди.
Крім цієї справи до огляду практики КЦС за квітень 2023 року увійшли й інші. Так, у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів, звернено увагу на те, що якщо договір позики укладено на невизначений строк, а строк виконання зобов’язання повернути позику визначено моментом пред’явлення вимоги, то початок перебігу позовної давності щодо повернення основної суми позики починається не з дати укладення договору позики, а з дати невиконання пред’явленої позикодавцем вимоги про її повернення.
У спорах, що виникають із сімейних правовідносин, констатовано, що законодавець не передбачив такої можливості, як зупинення нарахування аліментів, переривання сплати аліментів у певні періоди, у тому числі коли повнолітня дитина безпосередньо не бере участі в освітньому процесі, а також звільнення платника аліментів від сплати аліментів на утримання повнолітньої дитини у зв’язку з продовженням нею навчання в період канікул, переходу на навчання на інший освітній рівень або до іншого навчального закладу, зокрема вступу до магістратури.
А у спорах, що виникають із спадкових правовідносин, указано, що спадковий договір нерозривно пов’язаний із його сторонами, тому ініціювати його розірвання в суді можуть лише відчужувач або набувач. Інші особи, у тому числі спадкоємці відчужувача, не можуть пред’являти такі вимоги. Якщо витрати, пов’язані з неналежним виконанням обов’язків набувачем за спадковим договором, понесли інші особи, зокрема спадкоємці, то в них виникає право вимагати їх стягнення у зв’язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.