Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Надмірна тривалість кримінального провадження здатна призвести до моральних страждань, зумовлених необхідністю відвідувати органи досудового розслідування та неможливістю здійснювати звичайну щоденну діяльність.
На це звернув увагу Касаційний цивільний суд, скасовуючи попередні рішення у справі №174/207/22 та ухвалюючи нове, повідомляє «Закон і Бізнес».
Як встановив КЦС, у січні 2019 року було внесено відомості до ЄРДР про скоєння Особою 2 щодо позивачки кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК («Умисне легке тілесне ушкодження»). Утім оголошення підозри та обвинувальний акт стосовно Особи 2 були складені вже після закінчення двохрічного строку, на підставі чого ухвалою суду його звільнено від кримінальної відповідальності за закінченням строку давності.
Потерпіла зазначала, що внаслідок уникнення Особою 2 кримінальної відповідальності вона «втратила віру у законність та справедливість державної влади, що викликало у неї глибокі душевні страждання і психологічний шок, розчарування та відчуття несправедливості, які відчуває до цього часу». Тому просила суд стягнути на її користь компенсацію заподіяної моральної шкоди в розмірі 800 тис. грн.
Суди перших двох інстанцій відмовили у позові, пославшись на те, що позивачка не довела наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями (бездіяльністю) прокуратури та заподіянні позивачці моральної шкоди.
Проте КЦС зауважив, що за умов неодноразового (8 разів) безпідставного закриття кримінального провадження, відсутності належного процесуального керівництва з боку прокуратури та несвоєчасного (після спливу строку на притягнення до кримінальної відповідальності) направлення прокурором обвинувального акта до суду, надмірна тривалість кримінального провадження, в якому позивачка є потерпілою, та заподіяння їй немайнової шкоди є очевидними.
За таких обставин КЦС констатував, що суди зробили помилковий висновок про відсутність підстав для задоволення позову. Тому постановив нове рішення, яким стягнув з державного бюджету на користь позивачки 20 тис. грн. компенсації моральної шкоди.