Закон і Бізнес


Почесні консули:

Чим займаються, які мають привілеї, хто вони (повний список)


.

18.05.2023 10:14
ВОЛОДИМИР БОГАТИР, адвокат, заслужений юрист України
10161

Аби сприяти розвитку зв’язків між державами, захищати права та інтереси окремої держави, її громадян та бізнесу в інших країнах, у світі передбачили інститут консулів. При цьому, крім штатних дипломатів, існують також консули почесні. На території України таких акредитовано 121. Хто вони – розповіли у МЗС.


Заради зміцнення стосунків

Ключовим документом, який визначає статус, коло функцій та повноважень консулів є Віденська Конвенція про консульські зносини, підписана 24 квітня 1963 року. Вона власне і поділяє усіх консулів на штатних і почесних посадових осіб, а також визначає у різних главах особливості правового регулювання їхньої діяльності.

Втім, функції у них є спільними. Це, зокрема:

- захист у країні перебування інтересів держави, що представляється, та її осіб;

- сприяння розвитку зв’язків (торговельних, економічних, культурних, наукових), а також дружніх відносин між країнами;

- видача паспортів і проїзних документів громадянам або особам, які бажають відвідати країну, яку представляє консульство;

- надання допомоги своїм громадянам та підприємствам. Йдеться про виконання обов’язків нотаріуса та реєстратора, представництво у судах та інших установах, передача документів, виконання судових доручень тощо.

Аби стати почесним консулом мати дипломатичну освіту чи досвід роботи у цьому напрямі зовсім не обов’язково.

Як стати?

Почесним консулом іноземної держави в Україні може бути громадянин України або іноземець, який постійно проживає протягом останніх п’яти років та має зареєстроване місце проживання на території України.

Положення про почесних консулів, затверджене наказом МЗС від 17.12.2021 № 591, дозволяє цим особам займатися будь-якою професійною діяльністю, що не суперечить законодавству України. Винятки становить державна служба, виборна посада у Верховній Раді або органах місцевого самоврядування. Також під заборону потрапили активна участь у політичному житті й суміщення функції почесного консула іншої держави.

Процедуру погодження кандидатури, її призначення і допущення до виконання консульських функцій не можна назвати складною.

Так, запит про надання згоди на призначення в Україні почесного консула іноземної держави надсилається у формі вербальної ноти (тобто, без офіційного підпису, як усна заява) до МЗС іноземним дипломатичним представництвом. У запиті зокрема зазначаються межі консульського округу почесного консула, перелік функцій, а також місце розташування. Згоду на призначення надає наш міністр закордонних справ за погодженням із МВС. Зацікавлена сторона повідомляє про це також вербальною нотою.

Після цього держава, що акредитує, видає своєму почесному консулу так званий патент, що засвідчує його посаду, де викладаються відомості, що містилися у заяві. Патент дипломатичними каналами направляється до МЗС України. Там акредитують почесного консула, видають йому посвідчення та екзекватуру. Остання є підставою для допуску до виконання консулом своїх функцій.

Переваги в роботі

Високий і відповідальний статус консула, крім поваги з боку країни перебування, супроводжується певними привілеями та імунітетами, які відрізняють діяльність представників іноземної держави (а в Україні це переважно українці) від реалій життя пересічних громадян.

Так, Україна зобов’язана допомогти новопризначеному почесному консулу знайти приміщення. На вході до будівлі буде розміщений державний герб і прапор, які стають своєрідним оберегом від небажаних візитів. Хоча на такі приміщення недоторканність повною мірою не поширюється, однак, вони підлягають захисту «від будь-якого вторгнення чи заподіяння шкоди та запобігання будь-якому порушенню спокою консульської установи або образу її гідності».

Згадана Конвенція, визначаючи правила поваги до законів країни перебування, визначає, що консульські приміщення не повинні використовуватися в цілях, не сумісних з виконанням консульських функцій. Водночас це не виключає можливості розміщення інших органів та установ у частині будівлі, де знаходиться консульське приміщення.

Крім особливого захисту помешкання, консули також мають певні економічні привілеї. Так установи звільняються від усіх державних та місцевих податків, зборів і платежів (за винятком тих, що є платою за конкретні види обслуговування). Також держава перебування повинна дозволяти ввезення та звільнити від сплати всіх мит, податків та пов'язаних з цим зборів товари для користування консульською установою (символіка, книги та друковані матеріали, меблі, канцелярія тощо). Також почесна консульська особа звільняється від усіх податків, зборів на винагороду і зарплату, які вона отримує за виконання консульських функцій.

Що стосується особистих гарантій, то країна перебування зобов’язана надати почесному консулу такий захист, який може вимагатися у зв’язку із його офіційним положенням. Повної недоторканності, як у штатних посадових осіб немає, водночас в разі, наявності кримінального провадження щодо почесного консула мають виявляти повагу. І в разі, коли виникає необхідність затримати, судове провадження має розпочатися у якомога короткий строк.

Ну і, звісно, «віп-номери» для автівки. На один транспортний засіб, що належить почесному консулу або почесному консульству, можуть видаватися номерні знаки, передбачені для транспортних засобів дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій, їх персоналу та членів сімей персоналу.

Також держава має звільнити почесних консулів від усіх трудових та державних повинностей, незалежно від їх характеру, а також від таких військових повинностей, як реквізиція, контрибуція та військовий постій.

Свобода зносин консулів, в тому числі почесних, передбачає можливість користування ними послугами дипломатичних і консульських кур’єрів, консульськими валізами (які не підлягають відкриттю чи затриманню), закодованими чи шифрованими депешами. При цьому правило стосується і третіх країн. Тобто, недоторканість офіційної консульської кореспонденції захищається по всьому світові.

Консульський архів (усі документи, кореспонденція, матеріали) недоторканний у будь-який час і незалежно від місця знаходження, за умови, що він зберігається окремо від інших документів (у тому числі від приватної та бізнес-кореспонденції).

Офіційні дані

Інформація щодо почесних консулів в Україні не є втаємниченою. Ми запитали у Міністерства закордонних справ і нам надали відомості щодо прізвищ, округів, адрес і контактів (номерів телефонів і email) людей, до яких теоретично можна звертатися  з питань відвідування країн, які вони представляють в Україні.

З наданої інформації випливає, що найбільш представленою країною є Литва. У нас акредитовано аж п’ятнадцять почесних консулів. На другому місці ще одна країна Балтії – Латвія із сімома посадами. Топ-3 замикає Австрія.

Казахстан, Корея, Молдова, Німеччина, Угорщина і Франція представлені в Україні кожна чотирма почесними консулами. Бразилія, Словаччина, Словенія та Хорватія мають по три представники. Решта країн – два і менше.

Аби зрозуміти рівень представництва достатньо навіть поверхово переглянути список почесних консулів. Він містить прізвища колишніх народних депутатів і політиків, що обиралися до місцевих рад, відомих юристів, бізнесменів, власників холдингів, яких Forbes вважав найбагатшими людьми України. Більш прискіпливе вивчення виявить чимало керівників та бенефіціарів підприємств, громадських організацій і благодійних фондів у регіонах, що відносяться до їхнього консульського округу, або інших областей. В деяких випадках юридичні адреси цих організацій збігаються із розташуванням консульств.

Таблицю з повними даними можна переглянути за посиланням.

***

Отже, особливий статус почесного консула, оскільки посада не передбачає обов’язкової освіти за фахом і є скоріше роботою на громадських засадах, не передбачає виконання усіх обов’язків, закріплених Конвенцією про консульські зносини. Такі «дипломати» навряд займатимуться оформленням та видачою документів або ж прийманням громадян з їх проблемами у країні перебування.

Очевидно, роль почесних посадовців в кращому випадку зводиться до комунікативної функції, коли вони стають лобістами держави, що наділила їх додатковими перевагами, порівняно з іншими співгромадянами.

Звісно, преамбула Конвенції має застереження, що передбачені нею привілеї та імунітети надаються не для вигоди окремих осіб, а для забезпечення ефективного здійснення консульськими установами функцій від імені їх держав. Але ж українським юристам добре відомо, що преамбула – це не норма права.

Закон і Бізнес