Натисність на зображення, аби підписатися на телеграм-канал «ЗіБ» та знати більше про новини судової системи.
Учасники справи, а також особи, які не брали в ній участі, мають право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, якщо ним порушено їхні права, свободи чи законні інтереси. Але не варто із цим зволікати.
Про це йдеться у повідомленні відділу аналітично-статистичної роботи Сьомого апеляційного адміністративного суду, інформує «Закон і Бізнес».
Зазначається, що суд може відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі. Для прийняття такого рішення є підстави, визначені у ст.299 КАС:
скарга подана на рішення, яке не може бути оскарженим в апеляційному порядку;
є ухвала про закриття провадження у зв’язку з відмовою від раніше поданої апеляційної скарги цієї ж особи на це ж рішення;
є постанова про залишення апеляційної скарги без задоволення або ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи на це ж судове рішення;
скаржник не подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження у визначений судом строк (10 робочих днів із дня припинення обставин, що були поважною причиною пропущення строку), або підстави, наведені для поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані судом неповажними.
У постанові Верховного Суду від 18.01.2023 у справі №160/6211/21 наведено правовий висновок, відповідно до якого встановлення строків звернення до суду обумовлено передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності, що є невіддільною складовою верховенства права.
Незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд відмовляє у відкритті провадження, якщо скарга прокурора, суб’єкта владних повноважень подана після спливу 1 року з дня прийняття адміністративного акта. Винятком є подання апеляційної скарги суб’єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов’язки.
У питаннях визначення строків є певна колізія між інтересами однієї сторони, яка наполягає на безумовному застосуванні процесуальних строків, та інтересами іншої сторони, яка вважає, що строк варто поновити. Виникає умовний конфлікт між принципом правової визначеності та принципом права на судовий захист, обидва з яких є інструментами для дотримання принципу верховенства права.
Таким чином, наголошують у 7ААС, зацікавлений у поданні апеляційної скарги учасник справи повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством, для належного виконання процесуальних обов’язків.