Закон і Бізнес


Корупціонер без вироку

Обвинувачення не має права пропонувати розмір застави, попри практику ВАКС


Семен Ханін: «У КПК зазначено: розмір застави визначається слідчим суддею/ судом. То якого дідька детектив чи прокурор пропонує розмір цієї застави?».

01.05.2023 14:08
ТИМОФІЙ МИХАЛКОВ
12006

Чим повинен керуватись суд при обранні розміру застави і чим він керується насправді? До розрахунку можуть потрапити арештована нерухомість, майно сім’ї, а також розмір неправомірної вигоди, отримання якої ще не доведено.


Непрохані радники

Асоціація адвокатів України зібрала правників на Антикорупційному форумі. В рамках цього заходу керуючий партнер AMBER, к.е.н., заслужений юрист України Семен Ханін представив доповідь «Застава як захід потрапляння в СІЗО».

Розпочав спікер доволі образно: «Особисто я, коли приходжу до ВАКС, відчуваю себе як горила в зоопарку, до якої підходить сторож. У горили в одній руці Біблія, в якій про Каїна та Авеля, а в іншій — біологія, в якій теорія Дарвіна. Сторож питає: ти хто? Кажу: сам не знаю, чи я сторож брату своєму чи брат свого сторожа»...

Таке враження у С.Ханіна склалось після засідання, де продовжувався строк досудового розслідування, захист заперечував, а детектив, обґрунтовуючи свою позицію, сказав: «Ваша юридична компанія — це шкідники досудового розслідування». «А більш делікатний слідчий суддя, продовживши термін досудового розслідування, зауважив, що підставою є активний та ефективний захист. Це реклама нашої юридичної компанії чи це така ганьба?», — додав С.Ханін.

Спікер нагадав та проаналізував кілька тез із Кримінального процесуального кодексу. Так, згідно з ч.4 ст.182 КПК, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 КПК. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним/ обвинуваченим покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Друга цитата із КПК, на яку звернув увагу доповідач, — це п.3 ч.5 ст.182 КПК: у виключних випадках, якщо суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється/ обвинувачується у скоєнні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов’язків, вона може бути призначена у розмірі, який перевищує 80 чи 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

С.Ханін зазначив: «По-перше, є свідоме паплюження КПК стороною обвинувачення. Та, на моє здивування, практично всі слідчі судді приймають це як норму закону. В КПК чітко зазначено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом, то якого дідька детектив чи прокурор пропонує розмір цієї застави?». Адвокат зауважив, що сторона обвинувачення може звертатися до суду із клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді застав чи тримання під вартою з альтернативою у вигляді застави, але не може тиснути на суд, пропонуючи той чи інший розмір останньої.

«Де в КПК є таке право у сторони обвинувачення? І коли, наприклад, сторона обвинувачення пропонує 700 млн грн. застави, а слідчий суддя частково задовольняє і визначає 500 млн грн., то в мене питання: він читав КПК? Що значить частково задовольняє? Він або визначає заставу або ні. Суддя не може тут щось частково задовольняти, бо не право прокурора пропонувати її розмір. Але чомусь у нас склалась саме така ганебна практика», — продовжив С.Ханін.

Експрес-аудит

По-друге, як було зазначено, КПК покладає саме на слідчого суддю, суд обов’язок перевіряти, що розмір застави не є завідомо непомірним. «Я не думав, що я почую те, що почув у засіданні ВАКС. Наприклад, слідчий суддя, суд при розрахунку суми застави враховує розмір отриманої неправомірної вигоди. Навіть не «можливої неправомірної вигоди», а просто «неправомірної вигоди». Так навіщо тоді чекати вироку?!», — обурився С.Ханін.

Далі слідують питання: а якщо людина насправді не отримувала неправомірної винагороди і буде постановлений виправдувальний вирок, то що тоді — їй перебувати за гратами до виправдувального вироку? А якщо отримувала, але ці кошти заарештовані? Тобто, як з можливої неправомірної вигоди можливо вираховувати заставу? Адвокат додав: «Ще один перл: слідчий суддя врахував розмір доходу, отриманого внаслідок вчинення кримінального правопорушення. То він враховував дохід чи прибуток?».

Окремою темою С.Ханін назвав розмір збитків, який бере до уваги слідчий суддя. «Як в часи Радянського Союзу всі цитували рішення з’їзду КПСС чи праці Леніна, не читаючи їх, так і ВАКС потрібно було навести цитату. Це — гарна практика ВАКС: цитувати рішення ЄСПЛ, не перечитуючи їх. Якщо мова йде про розмір збитків, що згадує суд? Справу «Мангурас проти Іспанії».

Спікер розповів, що насправді в цьому рішенні ЄСПЛ йшлося про інше. Людина була застрахована, що судові витрати покриває страхова компанія, і при цьому суд виходив з розміру цього страхового покриття. Тобто не з його майнового стану, а з розміру цієї страховки. Її розмір становив до 3 млн, йому 3 млн і дали. «Здавалося б, зрозуміло написано. А не те, що пише ВАКС, що ЄСПЛ вважає, що при розрахунку розміру застави можна виходити за майновий стан та орієнтуватися на суму збитків», — прокоментував спікер.

За словами С.Ханіна, ВАКС вказує також на «тяжкість і специфіку кримінального правопорушення». Однак про «специфіку» в КПК нічого не згадується. А на рахунок тяжкості адвокату не зрозуміло, як можна вираховувати з того, чого немає? Адже йдеться про можливе правопорушення.

Далі — «майновий стан підозрюваного та членів його родини». Сімейний кодекс визначає, що таке сім’я. КПК визначає, що таке близькі родичі та члени сім’ї. «Виходячи з цього, хочеться запитати: у когось є заможний дідусь, який не хоче  витрачати свої кошти на заставу. Чому він змушений це робити? Де про це зазначено? Це що — СРСР та колективна відповідальність?», — зауважив адвокат.

КПК визначає, що розмір застави не може бути непомірним для конкретної особи, а не для когось іншого. «А що таке «майновий стан»? Хіба слідчий суддя проводив його аудит? Як оцінюється цей майновий стан, з декларації? Як за одне засідання із визначення розміру застави можливо визначити майновий стан?», — озвучив спікер нескінченний ланцюг риторичний питань.

Презумпція, яка не діє

Тоді С.Ханін задався питанням: як би це мало виглядати з точки зору здорового глузду. Є в особи певні обігові кошти, вона їх може внести як заставу. Однак чомусь сторона обвинувачення, а потім і суд враховує ще й нерухомість. Але в такому разі цю нерухомість і варто приймати як заставу. Інакше як цю нерухомість швидко — за 3—5 днів — продати, а особливо під час воєнного стану? «Ан ні! Судді ВАКС розуміють, що продати її неможливо, більше того — накладають арешт на неї і враховують в майновий стан. Чи слідчий суддя врахував коштовності дружини підозрюваного, в тому числі, прикраси та сумочки? Яке це має відношення до боротьби з корупцією та правосуддя? Адже є презумпція невинуватості. Чого знущатися з родини та особи?», — наголосив С.Ханін.

За словами спікера, на це суд відповідає таким чином: вони ж знаходять ці кошти, вносять. Однак це, на думку адвоката, схоже на сталінський принцип «Він же визнав себе шпигуном». «А когось бентежить, на що родина пішла, щоб знайти ці кошти? Ми ж за європейські цінності!», — підкреслив правник.

С.Ханін також згадав про рішення ЄСПЛ у справі «Ілліков проти Болгарії», і зізнався, що коли побачив, що сторона обвинувачення її ще й на свою користь використовує, спочатку подумав, що це розіграш.

Натомість ЄСПЛ у цій справі робить такі висновки. Суворість передбаченого покарання сама собою не може бути виправданням запобіжного ув’язнення. Органи влади мають враховувати відомості стосовно особи, а саме: чи мала особа судимості, чи була одружена, чи був її спосіб життя усталений, а також те, що з часом будь-яка небезпека змовляння з метою перешкоди слідству та переховуватись зменшиться. Система обов’язкового запобіжного ув’язнення фактична і така система, наприклад, з непомірною заставою, несумісна за §3 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Покладання на особу тягаря доведення надмірності запобіжного заходу у вигляді ув’язнення є неприпустимим. Він покладається виключно на державу.

На думку С.Ханіна, ця справа формує підхід, що мав би використовуватись. «Але так, як наші судді читають рішення ЄСПЛ, це для них не має жодного значення», — додав спікер. Натомість у ВАКС зазначають, що «ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, але і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показів від свідків і дослідження їх судом». Тобто КПК визначає, що цей ризик повинні встановити, а ВАКС презумує його наявність як такого.

Наостанок С.Ханін обурився тим, що в одній із ухвал ВАКС зазначив, що презумпція невинуватості під час підготовчого судового засідання не діє. Як кажуть, гасить світло, завіса!

Закон і Бізнес