Коли оплатний договр може визнаватися фраудаторним, пояснив ВС
Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Кредитор, право вимоги якого виникло пізніше, навіть у разі, якщо його право вимоги «підкорене» умові чи строку, може оспорювати фраудаторні оплатні договори.
На цьому наголосив Касаційний цивільний суд, скасовуючи частково постанову апеляційної інстанції у справі №754/18852/21, повідомляє «Закон і Бізнес».
У цій справі ПАТ «Дніпрозв’язок» звернулося з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу та скасування державної реєстрації. Раніше рішенням суду в іншій справі було задоволено позов підприємства про стягнення заборгованості з ТОВ. Але під час виконання цього рішення з’ясувалося, що товариство продало єдине нежитлове приміщення, що перебувало в його власності, фізичній особі, яка, в свою чергу, внесла цю нерухомість до статутного капіталу іншого ТОВ.
Суд першої інстанції позов задовольнив частково. Але апеляційний суд це рішення скасував, зауваживши, що оспорюваний договір купівлі-продажу нежитлового приміщення укладений на 3 місяці раніше, ніж ПАТ звернулося з досудовою вимогою до відповідача про виплату заборгованості за договором оренди.
Своєю чергою, КЦС зазначив, що договором, яки вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторним договором), може бути як оплатний, так і безоплатний договір. Застосування конструкції «фраудаторності» при оплатному цивільно-правовому договорі має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дозволяють кваліфікувати оплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору.
До таких обставин, зокрема, відноситься: момент укладення договору; контрагент з яким боржник вчиняє оспорюваний договір (наприклад, родич боржника, пасинок боржника, пов’язана чи афілійована юридична особа); ціна (ринкова/неринкова), наявність/ відсутність оплати ціни контрагентом боржника) (див. постанову КЦС від 07.10.2020 у справі №755/17944/18).
У фраудаторному оплатному договорі контрагентом боржника може бути інший його кредитор, право вимоги якого виникло раніше. Відповідно в такому разі фраудаторний договір вчинятися боржником для уникнення чи унеможливлення сплати боргу (коштів, збитків, шкоди), а його контрагентом (іншим кредитором) — для створення переваг одного кредитора перед іншим, що очевидно нерозумно та відбувається всупереч принципу добросовісності.
Тож у цій справі апеляційний суд не звернув увагу, що кредитор, право вимоги якого виникло пізніше, навіть у разі, якщо його право вимоги «підкорене» умові чи строку, може оспорювати фраудаторні оплатні договори.