Чи може відповідач або третя особа просити зменшити судовий збір – думка ВС
Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Така обставина, як, наприклад, скрутний майновий стан, може виникнути не лише у позивачів, а й у фізичних осіб, які мають інший процесуальний статус, зокрема, відповідачів чи третіх осіб.
Таку думку висловила колегія суддів Касаційного господарського суду, вирішивши передати справу №924/57/19 на розгляд Великої палати ВС, повідомляє «Закон і Бізнес».
У цій справі третя особа долучила до касаційної скарги клопотання про зменшення розміру судового збору за її подання до 1000 грн. на підставі ст.8 закону «Про судовий збір».
Як зазначено в ухвалі, практика застосування судами касаційних інстанції ч.1 ст.8 закону засвідчує, що суди застосовують цю норму з огляду на процесуальний статус сторони у справі.
Так, в ухвалі від 16.02.2023 у справі № 608/2667/20 КЦС зазначив, що зі змісту вказаної статті вбачається, що питання щодо можливості відстрочення сплати судового збору стосується тільки особи позивача у справі. Аналогічні за змістом висновки наведені, зокрема, в ухвалах КЦС від 13.02.2023 у справі №932/779/22, від 21.02.2023 у справі №522/11079/21, від 08.12.2022 у справі №757/34386/17-ц та інших.
Разом із тим у деяких випадках КЦС вважав наявними підстави для відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення судом касаційної інстанції особі — відповідачу у справі (див. зокрема ухвали КЦС від 21.02.2018 у справі №150/238/17, від 16.04.2018 у справі №161/9998/17, від 27.04.2018 у справі № 758/13818/16-ц).
Натомість колегія суддів КГС уважає, що умови, визначені у пп.1 та 2 ч.1 ст.8 закону, є застосовними до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5% розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус або особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
У КГС зауважили, що використання у конструкції ст.8 закону словосполучення «майновий стан сторони» означає, що законодавець не мав на меті поставити у привілейоване (пільгове) становище лише позивачів порівняно з фізичними особами, які мають інший процесуальний статус. Тому застосування положень ст.8 закону, зокрема, щодо наслідків перебування фізичних осіб у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5% розміру їх річного доходу, з огляду на процесуальний статус особи явно суперечитиме основним принципам судочинства та положенням Основного Закону.