Як порядок проведення НС(Р)Д позначається на доказуванні, розповіла суддя ВС
Натисність на зображення, аби підписатися на телеграм-канал «ЗіБ» та знати більше про новини судової системи.
Чи не в кожній третій касаційній скарзі частіше за все сторона захисту, а іноді й сторона обвинувачення, вказують на ті проблеми, які стосуються підтвердження повноважень органів, осіб, що здійснювали досудове розслідування та процесуальне керівництво.
Про це зазначила суддя Касаційного кримінального суду Олександра Яновська під час правового онлайн-практикуму, інформує «Закон і Бізнес».
Вона звернула увагу на загальні вимоги до здійснення досудового розслідування, які безпосередньо пов’язані із забезпеченням належної правової процедури проведення слідчих (розшукових) дій та НС(Р)Д.
О.Яновська нагадала, що кілька років тому об’єднана палата ККС чітко визначила, що рішення про призначення прокурора, який здійснюватиме повноваження прокурора в конкретному кримінальному провадженні (у в разі необхідності — групи прокурорів) обов’язково повинно прийматись у формі постанови. А відсутність такої постанови є підставою вважати докази, отримані в межах цього кримінального провадження, недопустимими, оскільки були зібрані неуповноваженими особами (постанова ОП ККС від 22.02.2021 у справі № 754/7061/15).
Таку позицію ОП ККС розвинула в іншій постанові, дійшовши висновку, що постанови керівника органу досудового розслідування про визначення слідчого або групи слідчих, старшого групи слідчих, які здійснювали досудове розслідування, можуть бути надані прокурором та оголошені під час судового розгляду, якщо під час дослідження доказів в учасників провадження виникне сумнів у їх достовірності з огляду на те, що ці докази було зібрано неуповноваженими особами. Якщо це питання не ставилося в суді першої інстанції, а виникло під час апеляційного чи касаційного розгляду, такі процесуальні документи можуть бути надані суду апеляційної або касаційної інстанції в межах перевірки доводів, викладених в апеляційній чи касаційній скаргах (постанова ОП ККС від 14.02.2022 у справі №477/426/17).
У питанні щодо правильності визначення підслідності, уповноваженості органу чи особи, що здійснює розслідування, проводить окремі слідчі дії, потрібно враховувати постанову Великої палати ВС від 31.08.2022 у справі №756/10060/17. У ній сформульована позиція, відповідно до якої визнання доказів недопустимими не є автоматичним процесом. Так, ВП ВС зазначила, що в разі визнання доказів недопустимими суд має вмотивувати свої висновки про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, зазначивши, які саме й чиї права і свободи було порушено і в чому це виражалося. Оцінюючи докази на предмет допустимості відповідно до критеріїв, встановлених кримінальним процесуальним законом, суд виходить з обставин конкретної справи і також повинен вмотивувати своє рішення.
Крім того, суддя акцентувала на недавно ухваленій постанові ККС (від 24.01.2023 у справі №663/3293/20), яка містить таку правову позицію: рішення керівника органу досудового розслідування доручити здійснення досудового розслідування конкретному слідчому у формі доручення, зміст якого відповідає вимогам до процесуального рішення у формі постанови, що передбачено КПК, не вважається істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Під час висвітлення практики ВС, яка стосується проведення слідчих (розшукових) дій, О.Яновська нагадала про зміни до КПК, внесені у зв’язку з воєнним станом. Зокрема, про особливості порядку проведення таких слідчих дій, як допит, обшук або огляд.
Розповідаючи про практику ВС щодо проведення НС(Р)Д, вона звернула увагу на дві відправні позиції ВП ВС про відкриття матеріалів іншій стороні, висловлені в постановах, які були ухвалені ще в 2019 році (постанови ВП ВС від 16.01.2019 у справі №751/7557/15-к; від 16.10.2019 у справі №640/6847/15-к).
Детальніше із цими постановами, а також з іншою судовою практикою ВС щодо питань, які стосуються проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, можна ознайомитися в презентації О.Яновської.
Правовий онлайн-практикум «Слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії: практика ВС. Право на повагу до приватного і сімейного життя, житла та кореспонденції у практиці ЄСПЛ» організували портал «Ratio Decidendi» та журнал «Право України».