Чому міністр не несе відповідальності за зменшення надходжень до бюджету — ВС
Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Тлумачення положень чинного законодавства з метою кваліфікації дій обвинуваченого не може відбуватись на підставі висновку експерта чи спеціаліста.
На це звернув увагу Касаційний кримінальний суд, залишаючи в силі виправдувальний вирок Вищого антикорупційного суду в справі №991/9129/20, інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі колишнього міністра інфраструктури Володимира Омеляна звинувачували у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.211 КК (видання нормативно-правового акта, що зменшив надходження бюджету всупереч закону, і предметом такої дії були бюджетні кошти в особливо великих розмірах).
За вироком ВАКС екс-міністра визнано невинуватим та виправдано у зв’язку з відсутністю в його діях складу цього правопорушення.
За версією обвинувачення, 2.12.2017 міністр, «перебуваючи у своєму службовому кабінеті, реалізовуючи свій злочинний умисел спрямований на вчинення інкримінованого злочину, підписав наказ Мінінфраструктури «Про зниження ставок портових зборів», якому в подальшому було присвоєно порядковий номер 474». Сторона обвинувачення вважала, що цим наказом міністр зменшив надходження до бюджету всупереч закону, і предметом таких дій були бюджетні кошти в особливо великих розмірах.
Однак, як зазначив ККС, відповідальність за ст.211 КК може наставати виключно у тому випадку, якщо предметом дій обвинуваченого виступають бюджетні кошти у великому (за ч.1) чи особливо великому (за ч.2) розмірі. Це означає, що розмір предмету злочину є обов’язковою ознакою основного складу за ч.1 ст.211 КК і кваліфікуючою ознакою за ч.2 ст.211 КК, а тому без його встановлення кримінальна відповідальність за цією нормою виключається.
Водночас, зі змісту наказу № 474 неможливо визначити, чи зменшує він надходження бюджету у розмірі, необхідному для настання кримінальної відповідальності за ст.211 КК.
Прокурор, посилаючись на звітність про виконання державного бюджету за 2018 рік, вказував на зменшення надходжень до бюджету від портового (адміністративного) збору на 30,4 млн грн. Однак, як встановлено судом першої інстанції, вказані відомості стосуються наслідків застосування наказу, що перебуває за межами складу інкримінованого злочину, який є формальним і вважається закінченим з моменту видання відповідного наказу. Відтак за своїм змістом наказ №474 не є таким, що зменшує надходження до бюджету в особливо великому розмірі.
Не сприйняв суд і доводи прокурора про те, що О.Омелян систематично нехтував зауваженнями Мінфіну щодо зменшення надходжень до бюджету в результаті застосування понижуючого коефіцієнту до портового (адміністративного) збору та «сліпо виконував волю Уряду, хоча від нього цього не вимагалось».
Також прокурор указував на те, що ВАКС неправомірно визнав ряд доказів неналежними. Проте ККС зазначив, що суд першої інстанції надав належну оцінку довідці спеціаліста ДАСУ, яка містить правову оцінку вчиненому діянню. При цьому зазначив, що спеціаліст вдаючись до тлумачення положень чинного законодавства, фактично встановлює кримінально-значимі ознаки інкримінованого злочину та визначає осіб, які повинні нести встановлену законом відповідальність, тобто вирішує питання оцінки самої норми кримінального закону.
Таку саму оцінку суд надав і висновку наукових експертиз, які за своїм змістом не виконують завдань і не спрямовані на досягнення мети проведення експертиз у кримінальному провадженні та порушують законодавчо встановлену заборону на проведення експертиз для з’ясування питань права. Адже виключно суд наділений повноваженням тлумачити положення чинного законодавства з метою кваліфікації дій обвинуваченого.