
Напевне, на думку нардепів, неефективний захист у суді даватиме кращий результат, ніж під час двобою.
У 2018 році ВС навів висновок, згідно з яким суд повинен відмовити в задоволенні позову на тій підставі, що позивач обрав неефективний спосіб захисту порушеного права. Це обмежує доступ до суду.
Не погоджуючись із такою позицією Верховного Суду, група нардепів зареєструвала проект «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо забезпечення права на суд» (№9127), повідомляє «Закон і Бізнес».
Як стверджують автори, як Верховний Суд України, так і Верховний Суд (на початку своєї діяльності) не відмовляли у задоволенні позову, якщо обрано спосіб захисту, який передбачено законом. Адже це відповідало поняттю «доступу до суду» в розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Але потім ця позиція змінилася. І тепер навіть у разі, якщо позивач обрав передбачений законом чи договором спосіб захисту, який позивачі й суди роками застосовували у конкретних спірних правовідносинах, суд може прийти до висновку, що він є неефективним (не підходить позивачу або є інший спосіб, який суд вважає доречнішим). І на цій підставі відмовляє в позові.
За словами нардепів, трапляються випадки, коли така справа ініційована 5—7 років назад, рішення ухвалено на користь позивача, але внаслідок іншого тлумачення норм конвенції, ВС відмовляє в позові, вказуючи, що правильно було б подати позов з іншим предметом. Але ж немає гарантій, що через 5—7 років така позиція не зміниться.
Тому в указані процесуальні кодекси пропонується додати однакові частини, вказавши, що позивач може обрати спосіб захисту, передбачений законом або договором, або інший спосіб, який не суперечить закону. Й при цьому суд не зможе відмовити у задоволенні позову з підстав обрання позивачем неефективного способу захисту, якщо такий спосіб передбачений законом або договором.