Особливості податкових відносинах в умовах війни та АТО нагадав суддя ВС

Установлення причинно-наслідкового зв’язку між обставинами непереборної сили з виникненням податкового боргу (тобто визнання його безнадійним) є компетенцією суб’єкта владних повноважень.

Про таку позицію Верховного Суду у справі №805/2342/16-а нагадав суддя Касаційного адміністративного суду Ігор Олендер під час семінару, інформує «Закон і Бізнес».

Ці обставини впливають на право платника бути звільненим від виконання обов’язку щодо погашення податкового боргу шляхом його списання.

Говорячи про звільнення від відповідальності, спікер навів як приклад постанову ВС від 2.10.2018 у справі №805/2130/17-а. Тут ВС дійшов висновку, що невиконання зобов’язання особою може бути підтверджене обставинами непереборної сили, що звільняє таку особу від відповідальності. Передбачене застосування відповідальності за порушення термінів розрахунків в іноземній валюті до резидентів, які порушили терміни розрахунків, крім суб’єктів господарювання, що провадять діяльність на території проведення АТО на період її проведення.

Також він звернув увагу на постанову від 26.102022 справі №320/5804/18, в якій зазначено, що застереження в п.9.4 ст.9 закону «Про створення вільної економічної зони «Крим» щодо непоширення на розрахунки за операціями резидентів України норм закону «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» зумовлене здійсненням відповідних операцій з особами, місцезнаходженням яких є територія вільної економічної зони «Крим». Водночас, юридичні особи, фізичні особи — підприємці та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є така територія, мають право здійснювати господарську діяльність лише після зміни їхньої податкової адреси на іншу на території України.

У постанові від 15.02.2022 у справі №808/2467/17 колегія суддів КАС зазначила, що працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, окрім інших встановлених державою гарантій, компенсується з бюджету середній заробіток. Правовою природою доходу, який отримує мобілізована особа, є компенсаційні виплати з державного бюджету. Такі виплати, що отримує мобілізована особа, не включаються до загального оподатковуваного доходу такої особи, у зв’язку із чим у роботодавця як податкового агента щодо свого працівника немає обов’язку нараховувати й утримувати податок з доходів фізичних осіб із таких виплат.

Суддя нагадав і про постанову ВС від 11.09.2018 у справі №805/4279/16-а. В ній вказано, що платники земельного податку й орендної плати з юридичних осіб, які перебувають на обліку у фіскальних органах і знаходилися на території визначених переліком населених пунктів, де проводилася АТО або було оголошено військовий чи надзвичайний стан, на цей період звільняються, зокрема, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Ще одна категорія справ, про яку розповів І.Олендер, стосувалася строків у податкових правовідносинах. Так, у постанові від 4.09.2020 у справі №805/4480/16-а ВС дійшов висновку, що при визначенні порядку розрахунків строків подання податкових накладних та/або розрахунків коригувань для реєстрації застосовується виключно податкове законодавство, яке визначає граничний строк реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Суддя навів також інші правові позиції ВС з питань оподаткування, з якими можна ознайомитися в його презентації.

Правовий практикум «Митні та податкові спори в умовах воєнного стану. Правова доктрина та практика Верховного Суду» організували журнал «Право України» та портал «Ratio Decidendi».

Закон і Бізнес