Натисність на зображення, аби підписатися на телеграм-канал «ЗіБ» та знати більше про новини судової системи.
У справах про визначення місця проживання дитини обов’язковим для суду є саме залучення органу опіки і піклування до участі у справі, а не наявність відповідного письмового висновку.
На це звернув увагу суддя Касаційного цивільного суду Євгеній Краснощоков під час круглого столу в НААУ, інформує «Закон і Бізнес».
Проте зауважив, що основною метою залучення органів опіки та піклування є отримання фахової оцінки щодо розв’язання спору, тому така дія суду не повинна бути формальною. Адже інколи й надані висновки не містять відомостей, необхідних суду для прийняття рішення, яке було б найкращим для дитини, або в них немає пояснень, чому прийняте те чи інше рішення.
За його словами, непоодинокими є випадки, коли суд не отримує необхідного висновку, хоча участь органів опіки й піклування та надання ними висновку є обов’язковою в деяких видах справ (ст.19 СК).
Є.Краснощоков навів приклад, коли до касаційного суду звертаються з проханням скасувати рішення попередніх інстанцій, саме посилаючись на відсутність висновку. Тоді з’ясовується, чи вжив суд усіх необхідних заходів задля виконання цієї вимоги закону. Крім того, важливо розуміти, чим саме керувався суд під час прийняття рішення в цьому випадку та які докази використав.
Його колега Євген Синельников зазначив також, що ненадання висновку органом опіки і піклування, залученим судом до участі у справі, за наявності достатніх та достовірних доказів, які надають суду можливість визначити інтереси дитини й ухвалити мотивоване судове рішення про визначення місця проживання дитини (висновків спеціалістів (експертів) у галузі дитячої психології, педагогіки, письмових доказів щодо умов проживання, навчання, позашкільних занять, стосунків між дитиною та кожним із батьків, ставлення кожного з батьків до виконання батьківських обов’язків, думки дитини), не свідчить про порушення судом положень ч.5 ст.19 СК.
Учасники круглого столу також розглянули труднощі, які виникають при розгляді судами справ під час воєнного стану. Зокрема, звернули увагу, що багато дітей були змушені змінити постійне місце проживання чи навіть виїхати за межі України, що, звісно, вплинуло на розгляд справ, які стосуються дітей.
Одним із питань, яке викликало жваве обговорення, стало те, чи може бути надано під час розгляду справи фаховий висновок відповідного органу іншої держави з огляду на те, що національні органи опіки та піклування не мають можливості дослідити умови проживання дитини поза межами країни. На думку суддів КЦС, якщо документ оформлено належним чином, деталізовано та легалізовано, то суд може надати оцінку цьому висновку в сукупності з іншими доказами.
Круглий стіл «Вплив повномасштабної війни в Україні на вирішення спірних питань стосовно дітей в цивільному судочинстві: фактичні та процесуальні аспекти» організувала Національна асоціація адвокатів України за ініціативою Комітету з сімейного права НААУ спільно з центром «Адвокат дитини» ВША.