Коли автостоянка не відповідає за пошкодження автомобіля — ВС
Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Запис у журналі заїзду-виїзду на автостоянку не є достатнім доказом укладення договору зберігання та не підтверджує прийняття автомобіля на зберігання.
На таку особливість звернув увагу Касаційний цивільний суд, скасовуючи попередні рішення у справі №444/3133/19 та ухвалюючи нове, інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі страхова компанія просила суд стягнути суму страхового відшкодування за пошкоджений автомобіль Mercedes-Benz E220D з власника автомобіля, що спричинив загоряння, та ФОП, якому належить стоянка.
Районний суд відмовив у задоволенні позову. Проте апеляційний суд стягнув усю суму відшкодування з ФОП, якому належить стоянка.
Своєю чергою, КЦС зазначив, що транспортний засіб, який не рухався (зберігався на автостоянці), але спричинив завдання шкоди внаслідок його загоряння через технічну несправність електричної чи паливної системи, слід кваліфікувати як джерело підвищеної небезпеки в розумінні ч.1 ст.1187 ЦК (див. постанову ОП КЦС у справі №214/7462/20, «ЗіБ», 5.01.2023).
Стосовно відповідальності власника стоянки, КЦС зазначив, що ч.1 ст.937 ЦК передбачає, що договір зберігання укладається у письмовій формі, зокрема, у випадку укладення договору між фізичною та юридичною особою. При цьому, згідно зі ст.977 ЦК прийняття автотранспортного засобу на зберігання посвідчується квитанцією (номером, жетоном).
Правила зберігання транспортних засобів на автостоянках, затверджені постановою КМУ від 22.01.96 №115, зокрема, передбачають, що володілець транспортного засобу, який користується послугами автостоянки, зобов’язаний внести плату, одержати відповідну квитанцію (касовий чек) або перепустку.
Отже, доведенню підлягає, в тому числі, укладення між сторонами саме договору зберігання у письмовій формі згідно з вимогами ч.1 ст.937 ЦК або наявність між сторонами укладення публічного договору зберігання транспортних засобів.
Однак, позивач не довів факту укладення договору зберігання транспортного засобу, а обставина, що автомобіль у момент його пошкодження перебував на автостоянці, не свідчить про наявність договірних правовідносин між його власником і ФОП.
З огляду на це, КЦС дійшов висновку, що за завдані збитки відповідальність має нести виключно власник джерела підвищеної небезпеки — автомобіля, що спричинив загоряння.