Блокування ПН: коли можна стягнути збитки з держави — ВП ВС
Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Оскарження рішення контролюючого органу і вимога про відшкодування шкоди, завданої втратою права чи інтересу, є зверненням до конкуруючих способів захисту, одночасно надати які суд не може.
На це звернула увагу Велика палата ВС, скасовуючи попередні судові рішення у справі №925/556/21, інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі ТОВ «ВП «Імпульс Плюс» звернулося з позовом до головного управління ДПС у Черкаській області та головного управління Державної казначейської служби у Черкаській області про стягнення з державного бюджету понад 1,2 млн грн. збитків. Адже унаслідок блокування реєстрації оформленої ТОВ податкової накладної, він допустив порушення умов укладеного з ТОВ «Комбінат хлібопродуктів «Тальне» договору поставки з урахуванням додаткової угоди. У зв’язку із цим продавець був змушений сплатити на користь контрагента понад 1,2 млн грн. штрафних санкцій, які вважає своїми збитками.
Господарський суд позов задовольнив. Апеляційний господарський суд залишив це рішення без змін.
Як зазначила ВП ВС, з 1.01.2015 покупець товарів/ послуг не може включити ПДВ за відповідну операцію до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної (крім випадків, установлених податковим законодавством, коли підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, є інші документи).
Звернення з передбаченою п.201.10 ст.201 ПК скаргою на продавця є лише підставою для проведення контролюючим органом документальної перевірки для з’ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов’язань з податку. Тож ВП ВС вирішила відступити від висновків Касаційного адміністративного суду, зроблених у постанові від 14.07.2022 у справі №420/14397/21.
Також ВП ВС констатувала, що збільшення податкового кредиту є майновим інтересом покупця товарів/ послуг, який залежить саме від продавця. Останній має визначений законом обов’язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а якщо потрібно — може ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов’язок). Тому продавець залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій.
Якщо перешкодою для вчинення продавцем дій, необхідних для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, було незаконне рішення, дія чи бездіяльність контролюючого органу, то держава може бути притягнута до відповідальності перед постачальником за спричинену цим шкоду, зокрема, у результаті притягнення продавця до відповідальності його контрагентом.
Водночас, звертаючись із позовом про відшкодування шкоди, завданої протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючого органу, платник податків, як у цій справі, намагається не відновити порушене право, а одержати компенсацію спричинених цим порушенням наслідків.
У цій справі продавець реалізував своє право як платника і вчинив дії, спрямовані на відновлення майнового інтересу контрагента на одержання права на податковий кредит, а саме: звернувся до адміністративного суду з позовом, за результатами якого ГУ ДПС зареєструвало в ЄРПН податкову накладну датою її подання на реєстрацію. Виконання судового рішення в адміністративній справі мало наслідком реалізацію майнового інтересу покупця на виникнення прав на податковий кредит.
Отже, як зазначила ВП ВС, у спірних правовідносинах не відбулось об’єктивного зменшення майнових благ покупця, а понад 980 тис. грн., сплачені продавцем у складі штрафу, не були необхідними витратами, які він мусив зробити для відновлення порушеного майнового інтересу покупця, що унеможливлює стягнення зазначеної суми з державного бюджету як збитків. Тому Велика палата ВС визнала помилковими висновки судів попередніх інстанцій, й відмовила в задоволенні позову.