Чи може оперативник бути свідком і слідчим одночасно — огляд ККС
Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Обмеження, передбачені ст.77 КПК, не поширюються на оперативного працівника, який проводить слідчі (розшукові) дії або НСРД, а тому ці НСРД могли бути проведені ним після його допиту як свідка.
Такого висновку дійшла об’єднана палата Касаційного кримінального суду, скасовуючи ухвалу суду апеляційної інстанції у справі №373/2562/15-к, інформує «Закон і Бізнес».
ОП ККС зауважила, що навіть під час виконання доручень слідчого, прокурора співробітник оперативного підрозділу не набуває статусу слідчого, він лише «користується повноваженнями» останнього (ч.2 ст.41 КПК). Отже, відсутність співробітника оперативного підрозділу, який діє в рамках досудового розслідування за письмовим дорученням прокурора, слідчого, в переліку суб’єктів, закріплених у п.2 ч.1 ст.77 КПК, є цілком логічною.
Також ОП зазначила, що, враховуючи особливості процесуального статусу співробітника оперативного підрозділу, які визначені ч. 2 ст. 41 КПК, він позбавлений процесуальної можливості звернутися до слідчого судді з заявою про самовідвід. КПК не передбачена і процесуальна можливість реалізувати право на відвід співробітника оперативного підрозділу з боку учасників кримінального провадження.
Тож ОП ККС констатувала, що суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, дійшов неправильного висновку про визнання вказаних протоколів за результатами НСРД та інших доказів недопустимими на підставі ст.77 КПК.
Також в огляд практики палат і об’єднаної палати ККС за 2022 рік увійшли й низка інших правових позицій. Вони стосувалися, зокрема, таких питань:
чи є заподіяння істотної шкоди обов’язковою ознакою складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.426 «Бездіяльність військової влади» КК, вчиненого в будь-якій із форм, передбачених у диспозиції цієї статті;
обов’язковості викладення апеляційних та касаційних скарг державною мовою і процесуальні наслідки подання таких скарг іноземною мовою;
необхідності врахування у строк досудового розслідування часу з дня направлення або безпосереднього вручення стороні захисту повідомлення про завершення досудового розслідування в порядку, визначеному ст.290 КПК, та відкриття матеріалів провадження для ознайомлення до моменту закінчення ознайомлення цієї сторони з матеріалами досудового розслідування.