Які справи підвідомчі третейським судам, а які – ні, — огляд КЦС
Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Спір, який виникає за договором поруки, не є спором про захист прав споживачів і може бути підвідомчий третейському суду за наявності відповідного третейського застереження.
На це вказав Касаційний цивільний суд, залишаючи в силі попередні рішення у справі №824/47/20, інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі він зауважив, що вимоги п.14 ч.1 ст.6 закону «Про третейські суди» щодо обмеження компетенції третейських судів не поширюються на спори, що виникають з акцесорних договорів, навіть за умови, якщо такими договорами забезпечено виконання зобов’язання за споживчим договором.
Крім того, в огляді практики КЦС за 2018–2022 рр. щодо оскарження та надання дозволу на примусове виконання рішень третейських судів наведені правові позиції щодо підвідомчості третейським судам певних категорій справ, підстав для скасування рішення третейського суду, а також вжиття забезпечувальних заходів тощо.
Зокрема, зазначено, що наявність дійсного третейського застереження та обов’язковість звернення до третейського суду не є обмеженням права сторони на судовий захист, гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 55 Конституції, а є обраним сторонами за власним волевиявленням (добровільно) видом альтернативного захисту.
Указано, що справи про оскарження рішення третейського суду або про видачу виконавчого документа на примусове виконання такого рішення, ухваленого у спорі щодо правочину, укладеного з фізичною особою – поручителем для виконання основного зобов’язання за кредитним договором, сторонами якого є юридичні особи, підлягають вирішенню судом господарської юрисдикції.
Водночас оскарження в апеляційному порядку ухвали про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду нормами чинного ЦПК не передбачено. У разі подання такої скарги суд має відмовити у відкритті апеляційного провадження (п. 1 ч. 1 ст. 358 ЦПК). У випадку відкриття провадження щодо ухвали суду першої інстанції, що не підлягає апеляційному оскарженню, вказане провадження підлягає закриттю.
Можливість вжиття державним судом забезпечувальних заходів у справах, що розглядаються третейським судом, передбачена виключно ч.3 ст.149 ЦПК. При цьому можливість здійснення таких заходів у порядку господарського судочинства законодавством не передбачена.
Огляд підготовлений правовим управлінням (IV) департаменту аналітичної та правової роботи апарату Верховного Суду.