Чим не догодили кандидати-прокурори членам ЕР?
Етична рада вже втретє «влучає в яблучко», відсіюючи рівно стільки недоброчесних кандидатів, аби не починати конкурс заново.
За два тижні всеукраїнська конференція прокурорів має обрати 2 членів Вищої ради правосуддя. Водночас за бортом конкурсу залишилися 10 претендентів, 6 з яких отримали висновок про недоброчесність. Чим вони не сподобалися етичній раді й що слід мати на увазі іншим, аби вчасно зійти з дистанції?
Під двома присягами
Одна із нетипових претензій — це отримання адвокатського свідоцтва. Як повідомляв «ЗіБ», у квітні 2021 року Велика плата ВС фактично поставила хрест на можливості прокурорів (а згодом і суддів) отримувати адвокатське свідоцтво, перебуваючи на службі. Проте чимало прокурорів устигли таки здобути «корочку» захисника. Серед них виявився й один із претендентів на посаду члена ВРП — Руслан Романов.
Із січня 2021 року він займає посаду прокурора відділу прокурора відділу правової допомоги управління правової допомоги департаменту міжнародно-правового співробітництва Офісу Генерального прокуратура. А загалом працює в органах прокуратури з 2006 року.
Проте, як свідчать дані з ЄРАУ, в 2019 році Р.Романов отримав віл Ради адвокатів Запорізької області свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
У рішенні від 20.01.2023 №4 наголошено, що «намір проходити процедури кваліфікаційного іспиту, стажування та отримати свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю перебуваючи на посаді прокурора, є завідомо нелегітимним, оскільки прогнозовано призводить до виникнення обставин несумісності».
Ба більше, у відповідях на запит ЕР претендент зізнався, що до цього й не цікавився спеціалізацію адвоката, в якого проходив стажування, і лише декілька разів був присутнім у залі судового засідання як вільний слухач. А під час співбесіди уточнив, що безпосередня робота з адвокатом становила близько 8 год. із обов’язкових 550 год. стажування.
Як наслідок, ЕР констатувала, що одночасне перебування під дією двох присяг є неможливим, бо порушує правила професійної етики. А озвучені нюанси стажування породили у членів ради ще й сумніви, чи виконав прокурор усі завдання для отримання адвокатського свідоцтва. Утім, це питання скоріше слід адресувати керівнику стажування.
Кешбек і авто чоловіка
Його колегу по ОГП Наталію Дульську традиційно (з погляду висновків ЕР) підвели родичі, точніше — чоловік. Адже, як з’ясувала ЕР, він не поінформував дружину про низку фактів, які вона мала б відобразити у декларації.
Наприклад, про те, що товариш видав йому довіреність на право користування автомобілем. І якщо кешбек за покупки чи соціальну виплату як учаснику бойових дій людина могла і не помітити серед інших надходжень на картку, то регулярну орендну плату від агрофірми — навряд чи.
Не потрапив до декларації Н.Дульської й продаж чоловіком своєї квартири за понад 1,1 млн грн. Щоправда, це кандидат пояснила неуважністю: переписувала дані із попередньої декларації.
Утім, загальний висновок ради виявився для Н.Дульської негативним. Адже одним із показників критерію професійної етики та доброчесності є сумлінність.
Надто щедрі родичі
Інший претендент — Казбек Тедеєв — навпаки певною мірою постраждав через щедрих друзів та родичів. Зокрема, у рішенні від 20.01.2023 №6 зазначено, що він не вказав у деклараціях за 2015—2017 рр. жодного об’єкта нерухомості, що знаходився у нього на праві власності або користування.
З його слів, у цей період він безоплатно користувався квартирами та будинками його родичів. Проте жоден з цих об’єктів не знаходився у його фактичному користуванні станом на 31 грудня звітного року.
Втім, члени ЕР під час співбесіди уточнили, а чи вимагали від нього виселитися в останній день року. Й оскільки такої домовленості не було, ЕР дійшла висновку, що це може свідчити про наявності права користування житлом.
Також члени ЕР зацікавилися джерелами доходів сестри та матері кандидата, які тричі робили йому щедрі дарунки: 15 тис. євро, 254 та 257 тис. грн. Але кандидат не надав документальні підтвердження походження цих коштів, які вимагала ЕР.
До того ж, не тільки неповнота декларацій, а й неуспішне проходження у 2020 році атестації стали на заваді К.Тедеєву. Він спробував оскаржити таке рішення кадрової комісії й навіть виграв спір у першій інстанції, але суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні позову в повному обсязі.
Як зазначила ЕР, «неуспішне складання кандидатом іспиту на знання законодавства свідчить про недотримання ним правил професійної етики щодо компетентності та професіоналізму».
«Послідовна упередженість»
Доволі палкі баталії, як можна судити з оцінок самої ЕР, виникли в неї зі ще одним прокурором ОГП — Андрієм Радіоновим. Вона навіть навела у рішенні №8 кілька цитат, що, за її оцінкою, доводять неетичність його поведінки, як-от:
«Послідовна упередженість у запитаннях в цілому в поєднанні з невиправданою надмірністю і втручанням у приватність непов’язаних осіб вкотре засвідчують їх кон’юнктурність»,
«Задля уникнення триваючих зловживань у запитах і діяльності ЕР зауважу, що під час проведення оцінювання достовірно наразі відомо, що перевірка... проводилась не тільки НАЗК, а й НАБУ (правові підстави перевірки останнім є не тільки сумнівними, а й прямо суперечать вимогам закону)…»,
«Ви б розуміли, якби читали закон...».
Такі «зневажливі висловлювання на адресу ЕР та її членів» зародили в останніх «сумніви у відповідності кандидата показнику дотримання бездоганної поведінки в професійній діяльності та особистому житті».
До цього додалися ще й окремі невідповідності в деклараціях, щодо яких, зокрема, і виник спір. Адже, як відзначив кандидат «навіть у тексті питання ЕР посилається на термін «Об’єкт нерухомості» і вочевидь ігнорує семантику норми закону, коли кандидатом подається інформація про «Адресу реєстрації», що ніяк не корелюється».
Проте репліка про «втручання у приватність», ймовірно, пов’язана із тим фактом, що у 2005 році кандидат отримав житло у столиці як прокурор, який перебуває на квартирній черзі. Як зазначив А.Радіонов, його мати заселилась у вказану квартиру та зареєструвалась у ній. Згодом, приватизувала її, а у 2007-му — продала. Тепер її син проживає в орендованій квартирі, зареєстрований у відомчому гуртожитку та, на думку ЕР, «знову має право на одержання житлового приміщення як громадянин, який потребує поліпшення житлових умов».
Що ж, як член ВРП він навряд чи це зможе зробити. Адже ЕР підсумувала, що «має сумніви у відповідності кандидата таким показникам критеріїв професійної етики та доброчесності як сумлінність, відповідність вимогам фінансового контролю, дотримання бездоганної поведінки в професійній діяльності та особистому житті та чесність».
Маніпулювання авторозподілом
Ще одного претендента з Різницької — Ільяса Рамазанова — члени ЕР запідозрили в маніпулюванні автоматизованою системою розподілу судових справ. У 2017 році він подав одразу 3 однакові адміністративні позови до управління Пенсійного фонду. Як пояснив сам кандидат, деякі справи в судах розглядались безпідставно довго і, подаючи три позови, він мав на меті не допустити потрапляння його справи на розгляд до недобросовісного судді.
Проте члени ЕР, серед яких є й судді, у рішенні зауважили, що такий спосіб є загальновідомим з метою обрання для розгляду справи бажаного судді. І якщо за подібні дії адвокатів притягають до дисциплінарної відповідальності, то й для прокурорів має бути аналогічний підхід. Адже такі дії не відповідають правилам прокурорської етики та шкодять репутації прокуратури.
Також члени ЕР дорікнули, що після переїзду з Криму кандидат та його родина мешкають у рідної сестри дружини, але не з’ясували законність походження коштів на придбання нею квартири у м.Буча площею 124 м2. За словами І.Рамазанова, її вартість становить близько $60 тис. і сестра мала такі гроші від батьків, які ті накопичили під час тривалої роботи в Узбекистані .
Але члени ЕР хотіли бачити більш вагомі докази, які б розвіяли їхні сумніви щодо законності джерел походження майна як самого кандидата, так і членів його родини.
Будинок для двоюрідного брата
Останнім в списку недоброчесних виявився Роман Олійник, який очолює Шепетівську окружну прокуратуру. За даними, що наводить ЕР у своєму рішенні, він теж спромігся приватизувати будинок, який отримав безоплатно як прокурор від місцевої ради. Але не на мати, а на двоюрідного брата. А той, давно мешкаючи в Польщі, видав довіреність дружині Р.Олійника на продаж і будинку, і земельної ділянки.
Кандидат навіть надав розписки про те, що ці гроші відвезли до Польщі. Проте ЕР з’ясувала, що менш, ніж через тиждень після цього продажу Р.Олійник придбав квартиру в Шепетівці вартістю понад 170 тис. грн.
Та й 9 земельних ділянок, які безоплатно отримали кандидат та його родина, включно з неповнолітнім сином, теж впали в око. Тим більше, що більшість з них, як з’ясувала рада, були або продані, або не використовуються взагалі.
ЕР уважає, що «набуття права власності на таку значну кількість земельних ділянок кандидатом та його близькими особами, зокрема, неповнолітнім сином, містить ознаки зловживання правом на безоплатну передачу земельної ділянки громадянам із державної або комунальної власності».
Тож і тут у членів ради виникли сумніви, а чи не зловживав кандидат своїми правами та, відповідно, щодо дотримання ним етичних норм у професійній діяльності.
***
Огріхи минулого надто складно виправити, майже неможливо. Тому, як правило, у членів ЕР найбільше питань виникало навіть не стільки щодо статків самого кандидата, як до походження коштів їхніх родичів. Вони чи-то роблять щедрі подарунки, чи-то прихищають під своїм дахом, чи-то спокушають приватизувати на них службове житло.
Тож, виходить, зв’язки із «неблагонадійними» родичами можуть раз у раз ставати на заваді кар’єрі. Й краще наперед ретельно перевірити походження коштів своїх родичів, перш ніж ризикувати сумнівами щодо своєї доброчесності.