Натисність на зображення, аби підписатися на телеграм-канал «ЗіБ» та знати більше про новини судової системи.
Встановлення торгових рядів у вигляді тимчасових споруд особами, не вказаними у паспорті прив’язки, або без такого документа забороняється законом і вважається самовільним, що є підставою для демонтажу.
Про таку позицію Касаційного адміністративного суду, висловлену в постанові від 6.10.2021 у справі №750/2431/17, нагадав суддя Великої палати Верховного Суду Віталій Уркевич під час онлайн-практикуму, інформує «Закон і Бізнес».
Зокрема, він розповів про розгляд спорів, пов’язаних зі встановленням тимчасових споруд, нагадав правові підстави та порядок їх встановлення. Так, перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності під час видачі паспорту прив’язки тимчасової споруди є правомірною, належить до повноважень головних інспекторів будівельного нагляду. Й у разі виявлення порушень об’єктами нагляду такі інспектори наділені повноваженнями скасовувати чи зупиняти дію прийнятих раніше рішень (постанова КАС від 18.04.2022 у справі №240/4780/18).
Закінчений будівництвом об’єкт може бути примусово знесений, але не підлягає демонтажу відповідно до закону «Про благоустрій населених пунктів» (постанова КАС від 5.10.2020 у справі №826/10813/16).
Дії з демонтажу самовільно розміщеної тимчасової споруди є заходами з відновлення благоустрою населеного пункту, здійснення яких належить до повноважень виконавчих органів місцевих рад (постанова КАС від 7.07.2022 у справі №200/4397/19-а).
Суддя також звернув увагу на особливостях вирішення спорів щодо самочинного будівництва (ст.376 Цивільного кодексу). Так, у постанові ВП ВС від 20.07.2022 у справі №923/196/20 зазначається, що у випадку побудови об’єкту нерухомого майна самочинно, особа не стає його власником, бо не набула права власності на нього з огляду на імперативний припис ч.2 ст.376 ЦК.
Крім того, у постанові ВП ВС від 23.06.2020 у справі №680/214/16-ц. зазначається, що реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, яка його здійснила, не змінює правовий режим такого будівництва як самочинного.
Дотримання процедури щодо знесення об’єкту самочинного будівництва висвітлено у постанові КГС від 18.06.2020 у справі №5023/8376/11. Так, згідно з ч.1 ст.38 закону «Про регулювання містобудівної діяльності», у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, посадова особа органу ДАБК видає особі, яка здійснила таке будівництво, припис про усунення порушень. У разі його невиконання добровільно в установлений строк, подається позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов’язаних із таким знесенням.
У постанові КАС від 2.11.2022 у справі №420/4209/19 зазначено, що правовий порядок знесення будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна залежить від підстав, за якими його віднесено до об’єкта самочинного будівництва.
У висновку, викладеному у постанові КЦС від 29.01.2020 у справі №822/2149/18, йдеться про можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва, що перевіряється на стадії виконання припису. Невиконання припису без поважних причин може свідчити про неможливість перебудови або небажання особи, яка здійснила самочинне будівництво, усувати його наслідки. Умовою подачі позову про знесення самочинного будівництва є невиконання припису.
Детальніше з цими та іншими справами, зокрема, щодо юрисдикційності спорів та способів захисту прав у сфері будівництва можна ознайомитися у презентації В.Уркевича.
Онлайн-практикум «Спори у сфері будівництва: правова доктрина, практика Верховного Суду і судові експертизи» був організований журналом «Право України» та порталом Ratio decidendi.