Повістка під час обшуку: адвокат розповів подробиці
.
Вручення адвокату повістки про явку до військкомату під час виконання ним професійних обов’язків (сумнозвісний обшук в організаторів п’яних вечірок) викликало обурення в адвокатській спільноті.
Сам адвокат Артем Захаров, який представляв сторону захисту під час слідчої дії, розповів деталі події:
- Повідомляю, що повістку про явку до військкомату мені вручали не правоохоронці, а представники ЗСУ, і я виконав свій обов’язок громадянина України щодо її отримання без будь-яких перешкод, з повагою до ЗСУ і Закону.
Як це було.
Коли я 1 лютого їхав на обшук, у мене не було ані зв’язку з клієнтом, ані будь-яких інших відомостей, тільки інформація щодо адреси та прізвища, отримані в адвоката-колеги, який не зміг взяти участь через перебування за межами Києва.
Це моя робота – робота адвоката – приймати участь у процесуальних діях та забезпечити дотримання гарантованих прав і свобод.
Я взяв участь в обшуку, якій вже тривав, та виконував процесуальні дії – виключно як учасник процесу.
Наприкінці слідчої дії в квартиру, де проходив обшук, увійшлі люди у військовій формі, які були залучені слідчим до слідчої дії – двоє представників РТЦК та СП (військкомату). Очевидно, що вони прибули саме в цю квартиру на запрошення правоохоронних органів.
Мною було висунуто вимогу слідчому на усунення осіб, які не є учасниками слідчої дії відповідно до вимог кримінального процесуального кодексу – не мали жодного процесуального статусу та в силу закону не мали повноважень перебувати в житловому приміщення чи брати участь в слідчих діях. Слідча була змушена виконати вимогу, видалити цих осіб та навіть занесла позначку в протокол.
Зазначу, що видалення із житла цих осіб було здійснено не з метою перешкоджання їх діям, а виключно з метою дотримання закону та гарантованого Конституцією права на недоторканість житла. І зі мною змушена була погодитись слідча.
У зв’язку з моїми діями як адвоката мені було повідомлено, що я перший отримаю повістку та маю готувати паспорт, що також зафіксовано мною на відео з дотриманням вимог не розголошувати відомості щодо військових та їх обличчя.
Отже треба розділяти дві частини подій.
Перша – участь у процесуальній дії – обшуку – мене як адвоката, моя ефективна діяльність, яка зафіксована на процесуальних документах, відеозаписах слідчих дій тощо.
Друга частина – це вручення мені повістки у зв’язку із здійсненням мною процесуальної діяльності та виконанням функцій адвоката.
А далі ми вже разом зі слідчим та іншими учасниками процесу слідували на наступний обшук автівок, які перебували біля будинку. І на виході з квартири я був зупинений військовими для вручення мені повісток.
І звичайно, я не чинив будь-якого супротиву врученню мені повістки навіть за таких обставин.
Скажіть мені, чому я маю недовіряти представникам ЗСУ у військовій формі, довіра до яких у громадян України 100%? Супротив фіксуванню процесуальних дій – якою є вручення повістки? Чому я маю припускати, що представники ЗСУ, яким довіряє суспільство та, безперечно, я, розповсюдять мої персональні дані та «зіллють» фото адвоката, яке буде прикріплено до інших та мене буде протиправно асоційовано з клієнтами, названо насильником, одним із «учасників п’яних вечірок» тощо? При тому, що стосовно осіб, з якими мене протиправно асоційовано, не тільки не має вироку суду, не має жодних звинувачень у насильницьких злочинах?
В підсумку. Я адвокат, який прийняв участь в процесуальних діях – обшуках, під час яких:
- діяв ефективно і тільки на підставі закону виключно задля того, щоб гарантувати дотримання вимог Конституції та законів України під час проведення процесуальних дій – адже адвокат є учасником процесу та своєю участю забезпечує допустимість доказів у справі, яка так важлива сьогодні для суспільства.
- констатував порушення закону, безпідставність обшуків без ухвал суду, що зафіксовано в протоколах слідчих дій та на відеозаписах;
- не допустив порушення недоторканості житла (всі ж читачі напевно хочуть перебувати спокійно в своїх домівках?), адже саме слідча на мою вимогу видалила сторонніх осіб з обшуку.
І, відповідаючи на чисельні запитання – не правоохоронці мене фотографували, а представники ЗСУ, до яких я віднісся з повагою під час виконання ними обов’язків, навіть за таких обставин, розуміючи безпосередній зв'язок вручення повістки з моєю адвокатською діяльністю.
Так, я погодився на це фото. Я сам як адвокат використовую засоби фіксації. А як громадянин розраховую на дотримання вимог закону представниками ЗСУ. Чому так? Хоча б через військовий стан в країні, повагу і вдячність до ЗСУ.
До того ж, це фото є фактичним документуванням втручання в мою адвокатську діяльність.
Чи поважаю я себе після цього як адвоката і професіонала – так поважаю. Бо свою роботу я виконав ефективно, а чинити перешкоди ЗСУ, робити на цьому маніпуляції – не моя справа.
Я не допустив жодних порушень закону, діяв з повагою до всіх учасників процесу, до військових. Я наразі не змінюю своєї думки та ставлюся з повагою до кожного процесуального опонента, адже саме так можна гідно вести справу та нести користь клієнту. І безперечно, як громадянин України - з повагою до ЗСУ.
Всі інші наслідки цих подій – цинічна брехня ЗМІ, розповсюдження зображень та персональних даних, протиправне використання їх в мережі отримають належну правову оцінку.
Що далі? Протиправність дій щодо образ та розповсюдження цинічно неправдивої інформації, розголошення моїх даних та інших протиправних дій я доведу у судових процесах.
Іноді в житті ми отримуємо випробування. Головним є повага до себе, чесність перед собою та тими, чиї інтереси я представляю.
Всім дякую за підтримку, я отримав дуже багато коментарів, дзвінків, особистих повідомлень. Весь негатив щодо мене сприймаю як частину професії, адже я адвокат в кримінальних справах і моя справа – діяти по закону.
Наразі для мене принциповим є питання відновлення моєї репутації.
Я звернувся до Комітет захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності НААУ та на постійному зв’язку з його головою Володимиром Клочковим.