Чи є реконструкцією використання приміщень за іншим призначенням— огляд КАС

Сам по собі факт зміни функціонального призначення не є достатньою ознакою реконструкції, оскільки реконструкція в будь-якому випадку має наслідком зміну основних техніко-економічних показників об’єкту будівництва.

На це звернув увагу Касаційний адміністративний суд, погодившись із висновком судів попередніх інстанцій у справі №334/2101/16-а про відсутність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, інформує «Закон і Бізнес».

У цій справі департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції провів перевірку та склав акт про порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Зокрема, встановлено, що приміщення аптеки та складських приміщень використовувалось під спортивно-танцювальну студію, що свідчить про зміну його функціонального призначення шляхом реконструкції зазначеного приміщення без отримання права на виконання таких робіт.

Згідно з п.3.21 ДБН — 2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» реконструкція — це перебудова введеного в експлуатацію об’єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбудеться зміна основних техніко економічних показників.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що використання позивачем приміщень під танцювальну студію здійснювалось без жодних перебудов та робіт по реконструкції цього приміщення, зміна його основних техніко-економічних показників не відбулась, що у свою чергу не заперечувалось контролюючим органом.

Тож КАС погодився з висновками судів попередніх інстанцій, що лише використання приміщення не за його первісним функціональним призначенням не створює складу адміністративного правопорушення.

Також в огляд практики КАС щодо розгляду спорів, що виникають із правовідносин у сфері архітектури та містобудування (січень 2018 — січень 2023 року) увійшли й інші правові позиції. Зокрема, щодо:

умов набуття особою статусу замовника будівництва та моменту виникнення у нього права на виконання будівельних робіт;

відповідальності замовника за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації;

підстав для скасування декларації про початок будівництва;

обсягу перевірки контролюючим органом відомостей декларації про початок будівельних робіт;

підстав для анулювання дозволу на виконання будівельних робіт;

об’єктів будівництва, які не потребують проходження процедури прийняття в експлуатацію;

умов надання права на здійснення переобладнання горищ і надбудови житлових будинків на мансардні поверхи;

обов’язковості здійснення авторського нагляду на всіх етапах будівництва;

підстав для проведення робіт та порядку встановлення малих архітектурних форм та тимчасових споруд;

неможливості оскарження до адміністративного суду акта перевірки, а також дій органу контролю щодо його складання.

Закон і Бізнес