Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Скарга особи про те, що вона була піддана поганому поводженню зі сторони суб’єктів владних повноважень, потребує проведення ефективного офіційного розслідування та процесуальних рішень.
Про це нагадав Касаційний кримінальний суд, скасовуючи ухвалу апляційної інстанції у справі №751/3886/19, повідомляє «Закон і Бізнес».
Суд першої інстанція засудив особу за ч.2 ст.121 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років 6 місяців. Згідно з вироком, засуджений, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, з мотивів раптово виниклих особистих неприязних відносин наніс потерпілій не менше 13 ударів тупими твердими предметами в ділянку голови, від яких остання померла на місці події.
Апеляційний суд залишив цей вирок без змін.
У касаційній скарзі захисник наголошував, що у вироку більшість доказів не відображена взагалі та не зазначено мотиви їх неприйняття чи відхилення, хоча сторона захисту посилалася на частину доказів як на такі, що підтверджують невинуватість засудженого. Прокурор також частково підтримав касаційну скаргу.
Як встановив ККС, в ухвалі апеляційного суду наведені твердження сторони захисту, дійсно, взагалі не знайшли свого відображення. Крім того, Крім того, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про належну перевірку відомостей, викладених у заяві засудженого про застосування до нього заборонених методів ведення досудового розслідування. Хоча жодного процесуального рішення уповноваженим органом за наслідками розгляду такої заяви прийнято не було.
Це суперечить практиці Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях у контексті ст.3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод неодноразово наголошував на необхідності проведення ефективного офіційного розслідування скарг особи про те, що вона була піддана поганому поводженню зі сторони суб’єктів владних повноважень.
За таких обставин ККС констатував, що апеляційний розгляд здійснено формально, без належної перевірки наведених у апеляційній скарзі доводів та надання обґрунтованих відповідей на них. А це є істотним порушенням кримінального процесуального закону.