Достовірність наклепу має доводити той, хто його поширив — проект
Якщо хтось стверджує, що певна особа здійснила негативний вчинок, значно важче довести, що такого вчинку не було, ніж навпаки.
З набранням чинності у 2004 році нового Цивільного кодекса діяла норма, яка встановлювала презумпція недостовірності негативної інформації про особу. Проте згодом її виключили, й даремно.
Так вважає нардеп Антоніна Славицька, яка зареєструвала проект «Про внесення змін до статті 277 Цивільного кодексу України щодо визнання інформації недостовірною», повідомляє «Закон і Бізнес».
Він передбачає повернути до ЦК норму, яка встановлює, що «негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного».
Нардеп нагадує, що така презумпція недостовірності звільняла позивача у справах про захист честі, гідності та ділової репутації від тягаря доведення. Натомість особа, яка поширила негативну інформацію (відповідач), зобов’язана була довести, що це достовірна інформація.
Звісно позивач міг надати докази недостовірності, але якщо відповідач не спростовував презумпцію, позовні вимоги задовольнялися.
Після того, як у 2014 році ч.3 ст.277 ЦК виключили, це значно вплинуло на судовий захист та розгляд справ про дифамацію. Адже значно важче довести відсутність певної обставини (факту), ніж їх наявність.