Коли виникає право на відшкодування шкоди від ДТП — ВП ВС
Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Якщо між заподіянням шкоди та ДТП встановлено прямий причинно-наслідковий зв’язок, то момент ДТП є одночасно і моментом набуття позивачем права на відшкодування шкоди.
На це звернула увагу Велика палата ВС, переглянувши рішення у справі №906/1318/19 (295/16026/18) та відступивши від попередніх висновків, інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі особа звернулася до суду з позовом до ДП «Житомирський облавтодор» про стягнення заробітку, втраченого внаслідок каліцтва. Позов обґрунтований тим, що у серпні 2013 року у м. Бердичів потерпілий отримав травми внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля КРАЗ-6510 з вини працівника відповідача.
Суди першої та апеляційної інстанцій частково задовольнили позов і стягнули на користь потерпілого майже 130 тис. грн. втраченого заробітку. Вони виходили з того, що стійкі наслідки ДТП можуть формуватися протягом тривалого часу. Лише у листопаді 2019 року потерпілому вперше було визначено ступінь втрати професійної працездатності, що становить 45%. Отже, саме з цього моменту він набув право на відшкодування втраченого заробітку.
Касаційний господарський суд передав справу на розгляд ВП ВС для визначення моменту виникнення в потерпілого права на відшкодування втраченого ним заробітку (доходу) на підставі стст.1195, 1197 ЦК.
Як зазначила ВП, положення ч.1 ст.1195 ЦК пов’язують обов’язок здійснити відшкодування саме із фактом втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, не встановлюючи при цьому часових меж стосовно початку обчислення розміру такого відшкодування. Отже, момент, із яким пов’язується виникнення в позивача права на відшкодування, — це момент заподіяння шкоди.
Водночас у ст.1197 ЦК зазначено, що розмір втраченого заробітку (доходу) визначається саме з урахуванням ступеня втрати професійної працездатності. Тобто закон не пов’язує виникнення відповідного права на відшкодування з моментом встановлення ступеня втрати професійної працездатності.
На думку ВП, це свідчить про те, що встановлення ступеня втрати професійної працездатності особи має значення для визначення розміру втраченого нею заробітку і не може бути визначальним фактом, від якого залежить відновлення порушеного права позивача. Отже, у цій справі визначальним є заподіяння шкоди в результаті ДТП у серпні 2013 року.
З огляду на такі висновки ВП ВС відступила від висновків Касаційного цивільного суду, викладених у постанові від 20.06.2018 у справі № 348/2116/16-ц, в якій ідеться про те, що розмір відшкодування на підставі стст.1195, 1197 ЦК повинен визначатися з моменту встановлення інвалідності чи ступеня втрати професійної працездатності.
ВП ВС задовольнила касаційну скаргу частково, попередні рішення скасувала та ухвалила нове — про стягнення з ДП «Житомирський облавтодор» понад 537 тис. грн.