В якій валюті погашати борг, якщо умови договору неоднозначні — ВС

Якщо за допомогою загальних підходів до тлумачення змісту правочину, передбачених у чч.3 та 4 ст.213 ЦК, неможливо встановити порядок проведення розрахунків між сторонами, слід застосовувати тлумачення contra proferentem.

Такого висновку дійшла об’єднана палата Касаційного цивільного суду, залишаючи в силі рішення апеляційної інстанції у справі №753/8945/19, повідомляє «Закон і Бізнес».

У цій справі ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» звернулося до суду з позовом до двох осіб про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу нерухомого майна (квартири). Позивач вважав, що відповідачі сплатили кошти не в повному обсязі, оскільки вартість квартири мала бути визначена за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ на день платежу, а не на день укладення договору.

Суд першої інстанції позов задовольнив, але апеляційний — відмовив повністю. Він звернув увагу, що в договорі еквівалент вартості квартири вказаний на день укладення договору. За таких обставин вартість придбаної квартири сплачена покупцями у повному обсязі.

Своєю чергою КЦС зауважив, що аналіз змісту договору купівлі-продажу свідчить, що встановлені ст.213 ЦК правила не дозволяють визначити зміст відповідної умови щодо порядку проведення розрахунку.

На час укладення договору купівлі-продажу передбачалося правило про оплату грошових зобов’язань в національній валюті; невідповідність договору вимогам закону була підставою для визнання його недійсним на підставі рішення суду (див. п.5 постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» від 28.04.1978 №3), а не для нікчемності договору.

За загальним правилом при наявності «валютного застереження», тобто визначення грошового еквіваленту в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Інші правила визначення суми платежу можуть встановлюватися, зважаючи на прямий припис в ч.2 ст.533 ЦК, тільки договором, законом чи іншими нормативно-правовими актами (див. постанову КЦС від 30.09.2019 у справі №755/9348/15-ц).

Тлумачення сontra proferentem (слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав) має на меті поставити сторону, яка припустила двозначність, в невигідне становище, оскільки саме вона допустила таку двозначність. Поки не доведене інше, презюмується, що такою стороною була особа, яка є професіоналом у відповідній сфері, що вимагає спеціальних знань (див. постанову КЦС від 18.05.2022 у справі №613/1436/17).

Тож ОП врахувала презумпцію, що позивач є стороною, яка підготувала як проект договору, так і спірних умов договору, а тому тлумачення повинно здійснюватися на користь відповідача.

Крім того, будівництво житлового будинку було розпочато навесні 1991 року за рахунок державних централізованих капіталовкладень. Отже, при відчуженні квартир ПрАТ було не просто кредитором, а виконувало важливу соціальну функцію щодо забезпечення громадян житлом.

Водночас, ОП КЦС дійшла висновку про можливість незастосування висновку, зробленого в іншій справі з подібними фактичними обставинами за участю позивача. Відповідно, відступила від висновку, викладеного КЦС у постанові від 11.11.2020 у справі №753/11009/19 щодо незастосування у справі з подібними фактичними обставинами до умов укладеного правочину правила тлумачення contra proferentem.

Закон і Бізнес