Чи має бути встановлено, як шахрай витратив гроші — позиція ВС
Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Для встановлення корисливого мотиву шахрайства ст.190 КК не містить обов’язкової умови з’ясування, яким чином суб’єкт злочину після його скоєння розпорядився майном.
На це звернув увагу Касаційний кримінальний суд, переглядаючи рішення у справі №127/9767/14-к, повідомляє «Закон і Бізнес».
У цій справі обвинувачений, який усвідомлював, що між ним та потерпілим наявні довірливі відносини, позичив в останнього $150 тис. нібито для купівлі-продажу нерухомості, про що склав дві розписки. У подальшому заперечив факт отримання будь-яких коштів та ухилявся від спроб потерпілого вийти з ним на зв’язок.
Суд першої інстанції визнав його винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК та призначив покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років з конфіскацією всього належного майна.
Ухвалою апеляційного суду цей вирок скасовано та на підставі п.3 ч.1 ст.284 КПК кримінальне провадження закрито у зв’язку з недоведеністю винуватості й вичерпанням можливостей отримати достатні докази.
Утім ККС не погодився із висновками колег з апеляційної інстанції. Зокрема, він зауважив, що, дійсно, однією з обов’язкових ознак суб’єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 КК, є корисливий мотив. Він виявляється у спонуканні до незаконного збагачення за рахунок чужого майна. Отже під корисливим мотивом слід розуміти прагнення, бажання особи до незаконного збагачення (як свого так й інших осіб) за рахунок вчинення протиправних дій по відношенню до інших осіб.
Разом з тим, кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.190 КК вважається закінченим з моменту заволодіння майном або придбання права на майно.
Також апеляційний суд не врахував, що особливо довірчі відносини можуть виникати як унаслідок особистого знайомства, родинних або дружніх зав’язків, так і з рекомендацій інших осіб тощо. Тобто, апеляційний суд, вказуючи про довірливі відносини лише між матір’ю обвинуваченого та потерпілим, передчасно дійшов висновків про відсутність доказів довірливих відносин між потерпілим та обвинуваченим.
Тож ККС скасував ухвалу апеляційного суду та передав справу на новий розгляд до цього ж суду.