Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Скарга на постанову державного виконавця про накладення штрафу у зв’язку з наявною заборгованістю зі сплати аліментів підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
На це звернув увагу Касаційний цивільний суд, скасовуючи попередні рішення у справі №2312/95/2012, повідомляє «Закон і Бізнес».
Позивач звернувся зі скаргою на постанову держвиконавця про накладення штрафу в розмірі понад 47,8 тис. грн., що складає 50% від суми заборгованості зі сплати аліментів.
Ухвалою місцевого суду провадження у справі закрито, оскільки, на думку суду, тау постанову слід оскаржити до відповідного адміністративного суду. З цим погодився й апеляційний суд.
Натомість КЦС зауважив, що поняття штрафу, вжите у ч.2 ст.74 закону «Про виконавче провадження» №1404-VIII, стосується випадків покладення відповідальності на боржника за невиконання рішення, та його стягнення проводиться на користь держави. У той час як суми штрафів за невиконання судових рішень про стягнення аліментів, передбачені ч.14 ст.71 закону №1404-VIII, перераховуються на користь стягувача аліментів.
Вказане свідчить про те, що правова природа, характер, цільове призначення та стягувач штрафу — відмінні. Адже постанова виконавця про накладення штрафу у зв’язку з наявністю заборгованості зі сплати аліментів є рішенням щодо виконання судового рішення про стягнення аліментів, як це передбачено ч.1 ст.74 закону.
З огляду на це КЦС дійшов висновку, що оскарження постанов виконавців про накладення штрафу у зв’язку з наявністю заборгованості зі сплати аліментів має відмінний порядок від оскарження постанов виконавців про накладення інших штрафів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства.
Й оскільки предметом регулювання є як визначення розміру заборгованості за аліментами, так і накладення штрафів за її наявності, порядок вирішення спору як щодо розміру заборгованості, так і про накладення штрафу має відбуватися у межах однієї юрисдикції — у порядку цивільного судочинства. Це відповідатиме принципам верховенства права та ефективності провадження як механізму судового захисту.