Міжнародні сімейні та спадкові справи проаналізувала суддя ВС
Натисність на зображення, аби підписатися на телеграм-канал «ЗіБ» та знати більше про новини судової системи.
У судовій практиці України одним із найбільш застосовних є двосторонній договір між Україною і Польщею про правову допомогу та правові відносини в цивільних, сімейних і кримінальних справах від 24.05.1994.
Про це зазначила суддя Касаційного цивільного суду Юлія Черняк у доповіді під час міжнародної конференції, інформує «Закон і Бізнес».
Також вона зауважила. що найбільш затребуваними є колізійні норми цього договору та норми про міжнародну підсудність, визнання іноземних судових рішень, надсилання й виконання судових доручень (зокрема, про вручення судових повісток).
Суддя проаналізувала статистику та практику розгляду КЦС справ відповідно до положень ратифікованих Україною Гаазьких конвенцій: Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей 1980 року, Конвенції про юрисдикцію, право, що застосовується, визнання, виконання та співробітництво щодо батьківської відповідальності та заходів захисту дітей 1996 року, Конвенції про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання 2007 року.
Зокрема, вона звернула увагу на постанову КЦС від 17.10.2018 у справі №604/614/17 за позовом громадянки України до громадянина Польщі про розірвання шлюбу. Ця постанова ілюструє, що базовим принципом вирішення проблеми «конкуренції міжнародних юрисдикцій» («паралельних судових процесів») є принцип «Qui prior est tempore, potior est jure» («Хто раніше за часом, той є першим у праві»). Він означає, що законну перевагу в продовженні судового процесу має суд тієї держави, який першим відкрив провадження в тотожній справі.
Також Ю.Черняк згадала ухвалу КЦС від 22.11.2019 у справі №461/926/17 як приклад одного з перших в історії судової практики України застосування нових для української правової системи концепції forum non convenience («незручного суду») та інституту передачі міжнародної юрисдикції суду іншої держави, передбаченого стст.8 і 9 Гаазької конвенції про батьківську відповідальність 1996 року.
На прикладі запитів, що надходили до КЦС в рамках Гаазької Мережі суддівської взаємодопомоги (IHNJ), розглянула особливості та труднощі реалізації Україною зобов’язань за Гаазькими дитячими конвенціями на окупованих і тимчасово непідконтрольних територіях України.
Навівши постанову КЦС від 15.06.2022 у справі №454/3550/18, суддя проаналізувала особливості застосування ст.1268 ЦК України до спадкових відносин за участю громадян України, які мають зареєстроване місце проживання в Україні, проте зараз постійно проживають у Польщі.
Конференція «Україна – Польща. Колізійно-правові аспекти війни та примусового переміщення осіб» відбулася в Сілезькому університеті в м.Катовіце.