Спори у сфері ГТС: що слід враховувати, розповіла суддя ВС

Фактичне виконання сторонами договору виключає його кваліфікацію як неукладеного. Не може бути визнаним неукладеним договір, якщо здійснювалося транспортування газу, тобто договір виконувався по суті.

Про таку позицію об’єднаної палати Касаційного господарського суду розповіла суддя КГС Олена Кібенко під час VІI Business & Legal Energy Forum, інформує «Закон і Бізнес».

У справі №918/450/20 головним було питання, чи може вважатися укладеним договір, якщо сторони не підписали додатки до договору транспортування природного газу, передбачені типовим договором. ОП КГС дійшла висновку, що фактичне виконання сторонами спірного договору виключає кваліфікацію цього договору як неукладеного.

Також суддя зауважила, що після змін до Кодексу газотранспортної системи підписання двостороннього акта стосовно наданих послуг балансування не вимагається від сторін договору транспортування. Отже, односторонній акт є належним доказом надання таких послуг (разом з іншими доказами). «Законодавство в цій галузі постійно змінюється, не можна взяти одну позицію, яку ВС ухвалив, застосувавши законодавство, що діяло станом на 2016 рік, й автоматично накладати її на спірні правовідносини, які складалися у 2020–2022 рр. Кодекс ГТС постійно змінюється, типовий договір змінюється. Це все потрібно враховувати», – наголосила О.Кібенко.

У постанові ОП КГС від 15.07.2022 у справі №921/184/21 суд дійшов висновку, що договір транспортування природного газу за своєю правовою природою є не договором перевезення, а договором, який передбачає надання трьох видів послуг. Його істотні умови визначені спеціальним законодавством – законом «Про ринок природного газу». Отже, скорочена позовна давність (6 місяців), передбачена ч.5 ст.315 ГК, щодо спорів, що випливають із договору транспортування природного газу, не підлягає застосуванню.

Суддя звернула увагу і на постанову Великої палати ВС від 2.11.2022 у справі № 910/11273/20, в якій вирішувалося питання щодо оплати позитивного небалансу. ВП ВС дійшла висновку, що вартість добового небалансу, попередньо доведена оператором ГТС замовнику, підлягає уточненню. Остаточно плата за добовий небаланс розраховується на підставі маржинальної ціни, яка визначається на підставі вартості природного газу, придбаного/ проданого оператором ГТС для балансуючих дій, з урахуванням величини коригування. Тож «попередня» вартість, оприлюднена на сайті, й «остаточна» вартість можуть не збігатися.

ВП ВС відхилила аргумент скаржника про те, що коригування оператором ГТС маржинальних цін є зловживанням монопольним становищем, та послалася на встановлені законом економічні стимули для балансування обсягів закачування і відбору природного газу самими замовниками.

Крім того, суддя окреслила нові правові позиції ВС щодо:

спорів про стягнення заборгованості за послуги балансування за договорами транспортування природного газу;

спорів у сфері зеленої енергетики (стягнення виробниками електроенергії заборгованості за зеленим тарифом з ДП «Гарантований покупець»);

спорів, що випливають із порушення правил користування електричною енергією;

спорів за розрахунками між суб’єктами ринку електричної енергії з використанням спеціального алгоритму.

Детальніше з цими позиціями можна ознайомитися із презентації О.Кібенко.

Закон і Бізнес