Перегляд за виключними обставинами на підставі рішення КСУ – нюанси пояснив ВС

Рішення КСУ поширюється на правовідносини, які виникли після його ухвалення, а також на правовідносини, які виникли до його ухвалення, але продовжують існувати (тривають) після цього.

На таку особливість перегляду рішення за виключними обставинами звернув увагу Касаційний господарський суд у справі №924/57/19, інформує «Закон і Бізнес».

Міська рада звернулася до господарського суду з позовом до товариства про зобов’язання вчинити дії з передачі кімнат у гуртожитку у власність територіальної громади м. Хмельницького шляхом підписання акта приймання-передачі з посиланням на положення стст.1, 3, 5, 14, 18 закону «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків».

Суд першої інстанції в позові відмовив через необґрунтованість позовних вимог. Постановою апеляційного господарського суду, залишеною без змін постановою КГС, це рішення скасовано й ухвалено нове, яким позов задоволено.

Товариство звернулося із заявою про перегляд за виключними обставинами постанови апеляційного господарського суду. На думку ТОВ, у розумінні п.1 ч.3 ст.320 ГПК виключною обставиною є встановлена рішенням КС від 20.10.2021 №7-р(ІІ)/2021 неконституційність норми пп.«б» п.1 ч.3 ст.14 закону «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» (зі змінами), яку застосовано судом апеляційної інстанції при вирішенні спору.

Ухвалою апеляційного господарського суду відмовлено в задоволенні такої заяви.

Проте КГС звернув увагу, що для застосування п.1 ч.3 ст.320 ГПК необхідна сукупність таких умов:

встановлена КС (не)конституційність закону, іншого правового акта чи їхнього окремого положення, (не)застосованого судом при вирішенні справи;

винятковість випадку, яка полягає в тому, що рішення суду ще не виконане, тобто коли наслідки, передбачені ним, остаточно не настали.

У постанові Великої палати ВС від 18.11.2020 у справі №4819/49/19 зазначається, що рішення КС має пряму (перспективну) дію в часі й застосовується щодо тих правовідносин, які тривають або виникли після його ухвалення. Водночас дія рішення КС не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися (припинилися) до його ухвалення.

КГС зауважив, що, звертаючись із заявою про перегляд за виключними обставинами постанови апеляційного господарського суду, відповідач цілком обґрунтовано зазначав, що в цьому випадку виключною обставиною є встановлена рішенням КС №7-р(ІІ)/2021 неконституційність саме того положення закону, який застосовано апеляційним судом при вирішенні цього господарського спору. А зумовлений незавершенням на теперішній час виконавчого провадження факт невиконання постанови апеляційного госпсуду свідчить про дотримання заявником вимог п.1 ч.3 ст.320 ГПК.

Натомість цей суд ухилився від дослідження істотної обставини, що з огляду на вірогідне невиконання постанови спірні правовідносини в цій справі після ухвалення зазначеного рішення КС продовжують існувати (тривають), у зв’язку із чим не можуть вважатися такими, що припинилися.

Тож КГС скасував ухвалу апеляційного суду як таку, що постановлена внаслідок неправильного застосування положень п.1 ч.3 ст.320 ГПК, та направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Закон і Бізнес