Чи може суд врахувати думку дитини, молодшої 10 років — суддя ВС

Визначений законодавцем вік 10 років умовний, адже надважливою є здатність дитини чітко висловити свою думку. Якщо вона здатна це зробити, то необхідно враховувати її бажання навіть тоді, коли дитина не досягла вказаного віку.

На цьому наголосила суддя Касаційного цивільного суду Ольга Ступак під час заходу «Думка дитини при розгляді спорів про визначення місця проживання дітей», інформує «Закон і Бізнес».

Вона зазначила, що відповідно до законодавства під час розгляду справ, котрі стосуються визначення місця проживання дитини, її думку слід ураховувати, якщо дитина досягла такого віку й рівня розвитку, що може її висловити. Зазвичай це вік з 10 років, але О.Ступак акцентувала, що не може бути шаблонного підходу до розгляду справи за участю дітей: у кожному конкретному випадку суд має підходити розумно та брати до уваги особливості розвитку кожної дитини.

Вона також звернула увагу на те, за яких обставин та де саме буде проводитися опитування дитини. Наприклад, задля належного захисту інтересів дитини в залі суду має обов’язково перебувати представник органу опіки та піклування та, за можливості, психолог, який зможе оцінити емоційний стан дитини. Присутність батьків у цей момент небажана, бо може впливати на висловлення дитини, а отже й на її мотиви.

Однією з проблем є і те, що в Україні поки недостатньо суддів, які спеціалізуються на розгляді цієї категорії справ та мають необхідні навички для належного опитування дитини. Однак попри певні складнощі дедалі частіше під час розглядів спорів про визначення місця проживання дітей заслуховують думку дитини і молодше 10 років, якщо вона вже здатна її висловити.

Окремо проаналізували й випадки зловживання в умовах воєнного стану позовами про проживання дитини з одним із батьків. Частішими стали звернення до суду з такими вимогами, кінцева мета яких — отримати можливість легального виїзду за кордон чоловіків. Тобто має місце маніпулювання та використання суду для отримання рішення не задля захисту інтересів дитини. У таких штучно створених спорах відповідачі (матері) визнають позови.

Суддя наголосила: навіть за таких обставин суд зобов’язаний установити, чи є обґрунтованими вимоги, тобто чи є порушене право, чи підлягає воно захисту в обраний спосіб, чи не порушує визнання позову права та інтереси інших осіб. Тільки за наявності законних підстав у разі визнання позову суд може ухвалити рішення про задоволення позову.

З уведенням в Україні воєнного стану суди зіткнулися зі ще однією проблемою — як заслухати думку дитини, коли доводиться робити це віддалено, а отже немає можливості проконтролювати дотримання всіх вимог щодо цієї процедури. О.Ступак розповіла про методи, які використовують національні суди для того, щоб провести опитування за всіма правилами навіть тоді, коли дитина перебуває за межами України.

Оцінити об’єктивність слів дитини за будь-яких обставин може допомогти висновок психолога чи судова експертиза. Крім того, обов’язковим у цій категорії справ є надання висновку органу опіки та піклування щодо розв’язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Втім, суд може не погодитися з висновком, якщо він є недостатньо обґрунтованим чи суперечить інтересам дитини.

О.Ступак також розповіла, як розглядають спори щодо визначення місця проживання дитини в касаційній інстанції, та навела кілька прикладів із судової практики.

Виступ відбувся у межах засідання Комітету Асоціації праників України з цивільного, сімейного та спадкового права.

Закон і Бізнес