Чи відповідає адвокат за поширену при захисті клієнта інформацію — огляд ВС
Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Якщо адвокат навіть за дорученням довірителя поширив недостовірну інформацію, то він має нести цивільно-правову відповідальність відповідно до норм чинного законодавства.
На це звернув увагу Касаційний цивільний суд, переглядаючи рішення у справі №761/34282/18, інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі суд першої інстанції задовольнив позов частково, визнав інформацію, поширену в заяві на адресу міністра культури, недостовірною.
Апеляційний суд скасував це рішення та ухвалив нове, яким позов ТОВ задовольнив частково, зокрема визнав недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права ТОВ, інформацію, поширену особою на його вебсторінці в мережі Facebook. Водночас у задоволенні позовних вимог до адвоката відмовив.
Своєю чергою, КЦС зауважив, що спірна інформація поширена адвокатом у заяві до Міністерства культури. Тобто відповідна інформація про позивача доведена до відома міністра культури та Міністерства культури і його працівників, які опрацьовували заяву та готували проєкт відповіді на неї. Адвокат просив виключити кінопроєкт з конкурсу за результатами перевірки порушення авторських прав.
Однак, єдиним компетентним органом перевірки дотримання особою авторських прав і визначати порушення цих прав є суд. Тож поширення адвокатом недостовірної інформації некомпетентному органу не звільняє його від цивільної відповідальності за такі дії.
Тож КЦС дійшов висновку: якщо адвокат, здійснюючи представництво довірителя, вчиняє правопорушення – кримінальне, адміністративне чи цивільне, то статус адвоката не звільняє його від відповідальності за таке порушення. Відповідно, до нього може бути пред’явлений позов про спростування такої інформації
Крім цієї справи, у щомісячному огляді судової практики КЦС за вересень 2022 року містяться й інші праві висновки. Зокрема, у спорах, що виникають із сімейних правовідносин зазначено: у разі скасування рішення суду про позбавлення батьківських прав втрачаються ті правові наслідки, які з нього випливають, зокрема і право іншої особи на усиновлення дитини. Ігнорування приписів закону щодо обов’язкової згоди на усиновлення батька/ матері дитини є підставою для визнання такого усиновлення недійсним.
У спорах, що виникають із спадкових правовідносин зауважено, що позов про скасування свідоцтва про право на спадщину не є негаторним і до нього застосовується позовна давність.
Огляд підготовлений правовим управлінням (IV) департаменту аналітичної та правової роботи апарату ВС.