Депутатську недоторканність знято без порушень процедури — рішення КСУ
3 вересня 2019 року за цей закон проголосували 373 народні депутати.
Критерієм визнання актів неконституційними, зокрема, може стати порушення саме тих процесуальних вимог, які встановлені Конституцією, а не іншими правовими актами.
На цьому наголосив Конституційний Суд у рішенні від 1.11.2022 № 2-р/2022, інформує «Закон і Бізнес».
Суб’єкт права на конституційне подання твердив, що закон «Про внесення змін до статті 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України)», є неконституційним, вважаючи, що його було ухвалено з порушенням конституційної процедури.
У рішенні констатується, що у жовтні 2017 року на сьомій сесії Верховної Ради VIII скликання було зареєстровано проект цього закону. 19.06.2018 КС визнав його таким, що відповідає вимогам стст.57 і 158 Конституції.
Після отримання висновку КС від 19.06.2018 №2-в/2018ВР VIII скликання попередньо не схвалювала зазначений законопроєкт.
Перше пленарне засідання першої сесії ВР ІХ скликання відбулося 29.08.2019. Цей проект було включено до порядку денного цього засідання. Парламент прийняв його як закон на першому засіданні 2-ї сесії ВР ІХ скликання 3.09.2019, яка є наступною в розумінні ч.1 ст.83 Конституції.
У цій справі КС зробив конституційне застереження стосовно практики підготовки й ухвалення законів про внесення змін до Конституції, які не мають належних ознак зваженості та послідовності, що іманентно мають бути властивими для ухвалення конституційних поправок, зокрема щодо реального розведення в часі двох голосувань ВР за законопроєкт.
За юридичними позиціями Конституційного Суду України, викладеними в його рішеннях, «неконституційним може бути визнаний, зокрема, той правовий акт, стосовно якого були порушені процесуальні вимоги, що встановлюються Конституцією, а не іншими правовими актами».
Положення ч.1 ст.8, ст.19 Конституції не регулюють питань конституційної процедури розгляду, прийняття ВР законів або набрання ними чинності, тому не можуть бути застосовними у цій справі.
Отже, КС дійшов висновку, що конституційну процедуру розгляду, ухвалення та набрання чинності законом не було порушено.