Коли арбітражне застереження може бути визнане невиконуваним — огляд ВС

Вирішення питання про виконуваність арбітражної угоди у зв’язку з наявністю помилок у найменуванні арбітражної установи є дискрецією суду, який ухвалює рішення з урахуванням усіх обставин справи.

Такий висновок зробив Касаційний господарський суд у справі №904/927/18, інформує «Закон і Бізнес».

У цій справі компанія звернулася до господарського суду з позовом до ПАТ про стягнення боргу та пені через неналежне виконання відповідачем зобов’язань щодо оплати поставленої продукції за контрактом. Останній звернувся до суду із заявою про закриття провадження із посиланням на п.11.3 контракту, в якому сторонами визначено, що у разі недосягнення згоди спори підлягають розгляду в Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті Австрії у Відні.

Суд першої інстанції вимоги компанії задовольнив, а в закритті провадження відмовив. Апеляційний суд, навпаки, закрив провадження через наявність арбітражного застереження.

Своєю чергою КГС погодився із тим, що не існує арбітражної
установи з назвою, яка обумовлена у п.11.3 контракту. Водночас суд апеляційної інстанції, урахувавши вимоги ст.22 ГПК, зауважив, що суд може визнати арбітражне застереження таким, що не може бути виконане внаслідок істотної помилки сторін у назві органу, до якого передається спір (відсилання до неіснуючої міжнародної арбітражної установи), за умови відсутності в контракті вказівки на місце проведення міжнародним арбітражем розгляду тощо.

Враховуючи, що у контракті є вказівка на місце проведення розгляду справи, а в матеріалах справи наявні відомості щодо існування Міжнародного арбітражного органу, який знаходиться у м. Відні, КГС погодився із судом апеляційної інстанції про можливість виконання зазначеного арбітражного застереження.

Також він зазначив, що, аналізуючи умови арбітражного застереження, суд має тлумачити незначні помилки та неточності в назві арбітражних установ на користь міжнародного комерційного арбітражу.

Крім цієї справи огляд судової практики КГС щодо вирішення спорів у сфері зовнішньоекономічної діяльності містить й інші правові висновки. Зокрема, щодо:

змісту арбітражної угоди;

дій суду у разі надходження заяви про розгляд справи в арбітражному порядку;

необґрунтованого або штучного об’єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи тощо.

Узагальнення підготовлено судовою палатою для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів КГС.

Закон і Бізнес