Чому не можна вимагати припинення поруки, пояснив суддя ВС
Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Саме у справі про стягнення заборгованості поручитель має пред’явити зустрічний позов або заперечення щодо того, чи є чинною порука. Якщо спір вирішений, то подальше звернення з позовом про визнання поруки припиненою не допускається.
Про таку позицію Великої Палати ВС поінформував суддя Касаційного цивільного суду Сергій Погрібний під час лекції «Визнання припиненим зобов'язання як спосіб захисту в кредитних правовідносинах», інформує «Закон і Бізнес».
Власне такий висновок зроблено у постанові ВП ВС від 22.09.2022 у справі №462/5368/16-ц. У цьому спорі сторони кредитного договору домовилися про збільшення кредитної ставки без згоди поручителя, надалі кредитор ініціював спір про стягнення боргу. Поручитель окремо оспорив договір поруки, просив суд визнати договір поруки припиненим. ВП ВС мала вирішити питання, чи є в цій ситуації зазначена вимога ефективним способом захисту.
Було зроблено висновок, що боржник із поручителем може звернутися з позовом не про визнання договору поруки припиненим, а про визнання відсутності права вимоги кредитора за договором поруки, визнання його права припиненим. «У цій постанові ВП ВС зробила глибокий аналіз способів захисту цивільних прав», — зауважив С.Погрібний.
Він уточнив, що не суд припиняє договір поруки та пов’язані з нею правовідносини, а порука припиняється в силу настання певного юридичного факту. Водночас, наявність у поручителя відповідного боргу чи його відсутність, як і відсутність підстав для нарахування банком боргу, є предметом доказування у спорі про стягнення коштів
Суддя також нагадав про можливість визнання кредитного зобов'язання припиненим за позовом спадкоємця позичальника. Правові висновки з цього приводу містяться у постанові КЦС від 27.07.2022 у справі №274/7378/20, у якій С.Погрібний був доповідачем.
Він також звернув увагу на постанову ВП ВС від 22.02.2022 у справі №761/36873/18 щодо застосування ч.4 ст.36 закону «Про іпотеку». Як повідомляв «ЗіБ», в ній зроблено висновок, що позасудове звернення стягнення на предмет іпотеки вважається таким, що погашає всі вимоги кредитора до боржника, незалежно від того, чи перевищує вартість предмета іпотеки розмір вимог кредитора.
У цій постанові ВП ВС також зазначила, що, діючи добросовісно та обачливо, іпотекодержатель мав застосувати заходи досудового врегулювання та звернення стягнення на предмет іпотеки так, щоб вартість предмета іпотеки повністю або в більшій частині погасила заборгованість за кредитним договором, розуміючи, що подальші вимоги у цих правовідносинах будуть неможливі.
Також С.Погорібний навів практику ВС щодо визнання кредитного зобов'язання припиненим за позовом спадкоємця позичальника; можливості припинення зобов’язання за рішенням суду про присудження до стягнення за договором банківського вкладу; вирішення спорів з приводу припинення поруки за правилом ч.3 ст.559 ЦК та ін. Із висновками ВС можна ознайомитися у презентації лектора.
Лекція відбулася у рамках всеукраїнському семінарі для суддів і помічників суддів місцевих загальних та апеляційних судів «Судові спори у сфері кредитних правовідносин: дискусійні аспекти».