Коли розмір збитків можна визначити без експертизи — ВС
Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Призначення експертизи для визначення розміру завданих збитків має обмежений характер і не стосується випадків, коли, зокрема, цей розмір можна встановити без спеціальних знань.
На це звернув увагу Касаційний кримінальний суд, переглядаючи виправдувальний вирок у справі №760/6513/17, повідомляє «Закон і Бізнес».
У цій справі жінка побачила на сидінні в аеропорту норкову шубу, взяла її та повідомила невстановленій особі, що знайде власника. Проте залишила її собі й віддала лише працівникам поліції під час огляду місця події.
Суд першої інстанції виправдав її за ч.1 ст.185 «Крадіжка» КК на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК, оскільки не доведено суб’єктивну сторону кримінального правопорушення — умислу на крадіжку. А предмет злочину визнав привласненою знахідкою.
Апеляційний суд залишив цей вирок в силі, зауваживши, що в ході досудового слідства та судового розгляду не було доведено вартості викраденого майна і розміру завданої шкоди, що вказує на недоведеність об’єктивної сторони кримінального правопорушення.
Своєю чергою, ККС зазначив, що не викликає сумнівів той факт, що вчинене діяння не є адміністративно-караним викраденням, оскільки вартість шуби суттєво перевищує розмір дрібного викрадення, а саме 0,2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян (на момент заволодіння — 137,8 грн.).
При цьому наведене не суперечить висновку, викладеному в постанові об’єднаної палати ККС від 2.11.2019 (справа №420/1667/18) щодо обов’язкового залучення експерта. Воно необхідне за наявності двох підстав: по-перше, коли характер об’єктивних обставин, які мають значення для кримінального провадження, неможливо достовірно встановити без залучення особи, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями (що є загальною підставою проведення експертизи в кримінальному провадженні, передбаченою ч.1 ст.242 КПК у редакції закону №1261-VII); по-друге, коли мають місце обставини, передбачені ч. 2 цієї норми.
У цьому кримінальному провадженні розмір викраденого майна не впливає на кримінально-правову кваліфікацію. Особі не було інкриміновано кваліфікуючих ознак, пов’язаних із розміром викраденого. Крім того, кожному пересічному громадянину достеменно відомо, що вартість такої шуби перевищувала 0,2 н.м.д.г. (137,80 грн.).
Тож ККС скасував попередні рішення та направив справу на розгляд до суду апеляційної інстанції.