Пропущений строк та інші процесуальні нюанси апеляцій — огляд судді ВС

У разі, коли стороною строк пропущений лише на кілька днів, треба наводити ґрунтовні мотиви, чому все ж таки немає підстав для його поновлення.

Про це сказала суддя Касаційного цивільного суду Суду Ольга Ступак під час лекції, присвяченій питанням застосування норм процесуального права, інформує «Закон і Бізнес».

Аналізуючи судову практику, вона звернула увагу на постанову КЦС від 21.04.2022 у справі № 522/4235/20. У цій справі апеляційний суд вважав, що строк на оскарження судового рішення пропущений на 3 дні, що стало підставою для відмови у відкритті провадження.

КЦС не погодився з таким висновком, оскільки повний текст рішення складено 26 травня, а заявник подав апеляційну скаргу 29 червня. У період із 26 червня (субота) до 28 червня (День Конституції України) були вихідні та святкові дні, а тому останній день подання апеляційної скарги — 29 червня (вівторок). Тож апеляційний суд не застосував ч. 3 ст.124 ЦПК (якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день).

А у справі № 522/24541/17 апеляційний суд відмовив у відкриті провадження через пропущений строк на оскарження та відсутність клопотання про його поновлення. КЦС вказав, що апеляційний суд спочатку повинен був залишити апеляційну скаргу без руху та надати заявнику 10-денний строк для подання заяви про поновлення строку й наведення підстав для його поновлення.

Суддя звернула увагу, що у разі, коли апеляційну скаргу подала особа, яка не брала участі у справі, але чиї права та інтереси порушує оскаржуване рішення, апеляційний суд не може одразу відмовити у відкритті провадження. Спочатку треба відкрити провадження, після чого перевірити, чи дійсно оскаржуваним рішенням порушуються права та інтереси особи, і вже потім, якщо для цього є підстави, закрити провадження. Як приклад вона навела ухвалу ВП ВС від 7.04.2020 у справі № 504/2457/15-ц.

У постанові КЦС від 1.04.2020 у справі № 503/1904/16-ц розглянуто таке питання. Апеляційна скарга залишена без руху, особі вказано на необхідність сплатити судовий збір. Остання клопотала про звільнення від сплати судового збору. Апеляційний суд однією ухвалою відмовив у задоволенні клопотання та повернув апеляційну скаргу заявнику. «Це надмірний формалізм. Спочатку суд повинен вирішити клопотання про звільнення заявника від сплати судового збору. Якщо відсутні підстави для задоволення клопотання, суд, відмовляючи в його задоволенні, повинен продовжити строк на усунення недоліків», — зауважила О.Ступак.

Також вона навела правову позицію, викладену в постанові ВП ВС від 23.02.2021 у справі №263/4637/18, в якій зазначено, що на стадії відкриття апеляційного провадження суддя-доповідач одноособово може вирішити лише питання про залишення апеляційної скарги без руху. Питання щодо повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження та відкриття апеляційного провадження вирішує суд у складі колегії суддів.

Ще одна цікава процесуальна ситуація виникла у справі №639/4436/17. Апеляційний суд закрив, як він вважав, помилково відкрите апеляційне провадження, оскільки рішення, на яке подано скаргу, вже скасовано за скаргою іншої особи. Однак КЦС не погодився з цим, оскільки немає такої підстави для закриття провадження, як розгляд справи, що вже відбувся за апеляцією іншого учасника процесу.

Як зазначила доповідач, у такому випадку суд має розглянути справу за другою апеляційною скаргою відповідно до ст. 370 ЦПК і, якщо дійде іншого, ніж у першому рішенні, висновку, повинен скасувати попередню постанову апеляційного суду та ухвалити нову.

Детальніше — див. презентацію О.Ступак.

Лекція відбулася в рамках підтримання кваліфікації суддів судових палат у цивільних справах апеляційних судів.

Закон і Бізнес