Як працює принцип належного врядування для ДФС пояснив ВС
Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Така обставина як відсутність коштів у суб’єкта владних повноважень коштів на сплату судового збору не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження.
На це звернув увагу Касаційний адміністративний суд у справі №640/11452/19, інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі приватне акціонерне товариство звернулось з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Суд першої інстанції позов задовольнив повністю. Апеляційну скаргу офісу ДФС, що була подана у січня 2020 року, повернуто апелянту. Повторно ДФС направила скаргу в липні цього ж року, заявивши клопотання про поновлення пропущеного строку, з платіжним дорученням про сплату судового збору.
КАС зазначив що, суд відмовляє у відкритті провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених ст.295 КАС, якщо не знайде підстав для їх поновлення.
Кодекс передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об’єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов’язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Виходячи з принципу «належного урядування», державні органи загалом, і орган доходів і зборів зокрема, зобов’язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення строку на оскарження та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.
Таким чином, КАС дійшов висновку, що неспроможність контролюючого органу належним чином організувати роботу або фінансування витрат на оплату судового збору не можуть бути свідченням того, що останній без зайвих зволікань скористався своїм правом на повторне подання апеляційної скарги. Так само це не може бути підтвердженням поважності причин пропущення строку на апеляційне оскарження.