Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Положення КПК передбачають лише один випадок продовження кримінального провадження у випадку смерті особи, щодо якої здійснювалось провадження, — якщо це необхідно для її реабілітації.
На це звернув увагу Касаційний кримінальний суд, скасовуючи рішення апеляційної інстанції у справі №710/466/16-к, повідомляє «Закон і Бізнес».
Суд першої інстанції визнав чоловіка невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК, та виправдав його на підставі п.3 ч.1 ст.373 КПК за відсутністю в його діях складу даного кримінального правопорушення. Ухвалюючи виправдувальний вирок, суд першої інстанції встановив, що чоловік оборонявся від нападу особи у власному житлі, куди остання проникла поза волею власника. При цьому дійшов висновку, що дії жінки могли об’єктивно сприйматися обвинуваченим як загроза власному життю чи здоров’ю. І саме під час оборони він і спричинив їй тілесні ушкодження.
За результатами розгляду скарги прокурора, апеляційний суд скасував цей вирок, а кримінальне провадження щодо закрив у зв’язку зі смертю обвинуваченого.
Проте, як зауважив ККС, згідно з положеннями п.5 ч.1 ст.284 КПК кримінальне провадження закривається в разі, якщо помер підозрюваний, обвинувачений, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого.
Отже, рішення апеляційного суду про скасування виправдувального вироку та закриття кримінального провадження у зв’язку зі смертю особи є таким, що не відповідає вимогам КПК.